Всеохопна місія. Розділ 2
| Отже, можу сказати, система зручна – це я второпав першого ж дня, коли прибирання в квартирі дало мені +3 до Сили, +5 до Витривалости, ба навіть, +2 до Спритности. Були-бо там важкодоступні місця, куди, не розчепірившись, не пролізеш і, відповідно, не протреш. Також, прибирання дало мені вміння, та не заяложене «Прибирання», «Миття Посуду» й усе таке, що я робив тоді. Ні, Система виявилася чи то з підступом, чи то з гумором: я здобув уміння «Двіряр». [Двіряр Під час звичайнісіньких клопотів, самі не помічаючи, Ви маєте відчужений і дещо елегантний вигляд. Ваші скупі рухи й серйозний вигляд здатні полонити будь-якого шляхтянина… або ж шляхтянку. Ви поки що не досвідчені у своїй справі, проте вже здібні триматися, як личить справжньому «Джону Буллю». Імовірність полонити всіх своїми вміннями двіряря: 0,5% Ви прибираєтеся краще за інших на 2% Ваше миття посуду переважає простих любителів на 2% Речі у Ваших руках перуться краще на 3% Імовірність зустріти Інтеґру або Алукарда: 0,00001% Клопочучись по дому, Ви втомлюєтесь на -10%] Але про цей сором я лучче промовчу. Буду щирим, деякі бонуси мене навіть привабили, але, дідько, схоже, чи Система намагається підлаштувати мої вміння під знаменник зваблення Каґуї? Тільки-от що я там, у битві з нею буду прибирати? Рештки Мадари? Чи може, поливати Дзецу? Відсторонившись від цієї страховини, як системної, так і тієї, що в мене на думці, я вирішив упевнитися, якою мірою Система впливає на цей світ… Жаль тільки спосіб обрав зовсім ніякий. У цьому ж нема нічого дивовижного. З моїм показником Кмітливости і чомусь відсутнім показником Мудрости мені зовсім стає цікаво, чому я ще здатен мислити?! [Кмітливість підвищено на 1.] Ні, ну точно знущається Система. Так-от я вирішив перевірити вплив Системи на мене. Раптом ота лише зображає фактичні досягнення й майже ніяк на реальний світ не впливає? Взяв знайдену вдома і знезаражену мною голку. Тикаю нею палець. Як і очікувалося, віднялась одиниця Життя. В реальному житті скільки разів я не тикнув би палець, це б мене не вбило. Поглянемо що буде, якщо я понижу свої ОЗ таким способом. Ну, а що, простецька й безболісна перевірка. Отак я думав спочатку, проте через десять хвилин, вибивши собі три чверті ОЗ і поборовшись із регенерацією, я почував себе, м’яко кажучи, недуже. Вельми недуже. Та ще й здобув навичку «Страждолюбець», із чим я навіть не сперечатимусь, і підняв Витривалість. А ось регенерації не дали. Але тикати себе голкою до переможного кінця сил уже не було. Тому визнавши, що Система має на мене прямий вплив, я відклав цю затію і сам приліг, даючи Життю відновитися. Надалі вдалося створити навичку дією, та й відсутню «Спостережливість», яка могла б значно спростити мені забіг першого дня теж здобув швидко. Але повернемось до навички. Часом, вечорами в притулку мав я звичку щось собі наспівувати під ніс. І тут вона мені першого ж вечора надала навичку «Піяння». Словом, не поталанить із ремеслом шінобі – піду в співці. Бо навичку я діяльно розвивав щовечора (це такий хитрий сув на майбутнє, щоби привабити Каґую, ага), і при її зростанні співати вдавалось набагато приємніше. Перші кілька днів затарився заварною локшиною. Її можна було більше від усього купити за доволі бідняцьку допомогу з безробіття. Каюсь, іще не втримався й трохи буйнув – купив на додаток кільограм-два моркви і стільки ж рису. І хоч рис, тут начебто ціла країна в його честь названа, і вона не так далеко, а от морква… Просто спокусився, побіжно вирішив перевірити скільки й узагалі може зберігатись. Ага, завчасна заготівля на випадок появи Богині-кролиці. Заразом під «Скритністю» облазив усю Листву, цебто відкриті для мене її частини, і знайшов парочку невикористовуваних або геть закинутих полігонів. Треба ж десь тренуватися. Тільки-от враховуючи, що тіні не всюди, мене все ж таки помічали, головним чином шінобі. Вони явно мають навичку опору скритности. Жаль, але поки що навички інших я видіти не можу: не той рівень «Спостережливости». Словом, після того, коли мене двічі продавці намагались ошалапутити на гроші, дуже завищуючи ціни, відчув на собі всю ненависть решти мешканців, що живописно відображується в поглядах, що їх кидали в мою сторону, а в деяких і на обличчях. Добре хоч ніхто ради мене не хотів відхилятися від шляху і духопелити демона. Та отримавши неодноразового стусана від перехожих шінобі… Ага, оцим підійти до мене і дати стусана – мить, зате опісля настрій підвищено в тих до захмарних висот. Аякже, «приголубили» потолоч… Я здобув іще одну навичку. Та ще й прокачав ту першого ж дня… [Холодний погляд Рв.4 Якби поглядом можна було заморозити чи вбити, Ви жили б в оточенні трупів і пломбіру. Але, на жаль, і Вам доводиться стоїчно витримувати присутність поряд інших розумних. Кожен 5-й Рівень навички надає +1% репутації в представниць жіночої статі і -1% в представників чоловічої.] Здається, десь я припустився помилки. До мене наближається моя мета: стати крутим шінобі і всім… Ну, ви втямили. Потихеньку підкрадається гиденький завіт Системи стосовно однієї особи. Вирушивши на один закинутий полігон, що з рікою, вирішив порибалити там. Осягнення, що ловити нічим, надійшло вже коли я стояв біля водойми. Н-так, тяжко з низькою кмітливістю й без мудрости живеться. Вирішивши це виправляти, а заразом, коли вже на полігоні, і фізично потренуватися, я почав з відтискань, сполучених з перебором у думках таблиці множення, а згодом і таблиці Менделєєва. В останній зяяли грізні прогалини, по життю в минулому світі хеміком я не був. А тут тим паче, із невідомо чом пониженою до рівня канонічного Нарута кмітливістю хеміком мені годі стати. Втямив, що переборщив тоді, коли Витривалість показала дно, я вирубився просто берега річки. Однак, Кмітливість я трохи підняв. Сподіваюсь, це допоможе мені пережити гнітючі знущання Системи. Отямився я вже пізнього вечора під трелі свого шлунку. Тільки-от вирушити додому не вдалось, бо тіло ломить по-страшному. Ну, а що я хотів: спочатку так навантажив незвиклий до такого організм, а потім іще спав на жорсткій землі. Ці думки підтвердила поліпшена на два рівня навичка «Страждолюбець», красномовно натякаючи, хто ще міг би вчинити так само. Ну, крім повного бовдура і Нарута. Н-так, для мене власне ім’я вже більше ім’я прозивне. І це лякає. Вирішив відмокнути і розслабитись у воді. Добре, що початок літа, та й підсоння тут м’яке. Навіть звичайної зими не буває. Точніше взагалі не буває. Раптом один раз у п’ять років сніжить – усі збентежені. Хай там як, випробував воду спочатку рукою. Допевнився, що температура в тієї прийнятна, що я не зварюся чи задубію. Бо в шінобійському селищі всяке може бути: раптом хтось вище за течією справляється з вивільнення вогню. Я скинув одежу та якось закинув себе в воду. В моєму стані вже ці дві простенькі дії викликають почуття, ніби я весь день розвантажував вагони, а тепер іще щось намагаюся робити. Н-так, ось і вилізли боком попередні шість років тихого життя вопрічнено і недіяльного його способу. Відмокаючи у воді, і відчуваючи, як розслабляються мої м’язи, я не стримався і прикликав Статус. [Ім’я: Наруто Удзумакі ОЗ: 525 ОЧ: 110 Контроль чакри: -250 Рівень: 2 ОД: 0/200 Клас: (відсутній)] [Показники: Сила: 13 Спритність: 8 Витривалість: 21 Чакра: 6 Кмітливість: 11 Вільні очки параметрів: 5] Особливості й уміння я переглядати не став. Пізніше порегочу… Я хотів сказати «почитаю». Отже, що я маю: за здобуття Рівня в мене цілком відновлюються показники (це я дізнався при складанні найпершого завдання), ОЗ і Витривалість узвичаюються. Але більше нічого не дали. Та й Досвід мені поки що ні за які дії не крапає. Характеристики при підвищенні Рівня не ростуть, тільки тренуваннями. Зате кожен Рівень надає п’ять вільних очок. Сподіваюся, кожен, оскільки поки що не було можливости запевнитись. Бо майже за тиждень я здобув лише один Рівень, і все. Н-так, я сподівався, що все буде краще. Годі тюхтіювати й біжімо в Ічіраку. Заразом і поглянемо, як мене приймуть. Словом, якось навіть дивно, досі далі стусанів і злісних поглядів чи мармиз ніхто не зайшов. Щоправда, шінобів стусан – то начебто не гірше повноцінного удару мого ровесника. Щонайменше, відчуття приблизне. Отже, ноги в руки – і по хавчик! : https://dijanicz.blogspot.com/2020/03/hlobalna-misija-rozdil-2.html | |
|
| |
| : 230 | | |
| : 0 | |