Обсесія 9-10
| Симптом 9. Підвищена емоційна чутливість (нормалізація) Юн Бума трясло, а перед його очима розпливалось. Рука Сану – жар, від якого збудження наростало. Я хочу… хочу відчути Сану! Враз рука Сану зникла. Юн Бум розфокусованим поглядом глянув на нього – Сану спостерігав за ним, підперши голову рукою. Від його легкої посмішки завмирало серце. – Холодно, кажеш. Юн Бум спалахнув і відвернувся. Який же сором! Він зараз висміє мене перед усією аудиторією… Він зарився обличчям у долоні і дещо відсунувся від Сану. Проте не далеко, аби мати змогу все ще відчувати жар тіла Сану. – Глянь на мене. Юн Бум сіпнувся і крізь пальці глянув на Сану – він виглядав веселим, проте погляд його був серйозним. – Глянь. Юн Бум поволі відняв руки від обличчя і невпевнено глянув на Сану. Це кінець. Він з силою вчепився в свою куртку і щільніше загорнувся в неї, незважаючи на те, що йому було страшенно спекотно. Піт котився градом. Сану, все ще посміхаючись, простягнув руку до нього. Юн Бум інстинктивно замружився і одразу відчув, як по його щоці лагідно ковзнули пальці. Ніжно торкнулись губ підборіддя, заправили пасмо волосся за вухо і щезли. Серце Юн Бума затріпотіло і він розплющив очі. Сану відкинувся на спинку лавки і слухав музику, втупившись у викладача. Він виглядає так, ніби нічого такого не сталось щойно! І невже Сану... Юн Бум тихо простогнав і розвалився на парті. Симптом 10. Нав’язлива тяга Зазвичай після фізкультури Юн Бум не приймав душ або йшов останній – колективне миття не для нього. Він соромився свого худого тіла і дуже комплексував на фоні одногрупників. Сану не повинен побачити моє потворне тіло. Хоча у фантазіях Юн Бума Сану любить його тіло і усіляко пестить. Якось після фізкультури йому на плече лягла чиясь гаряча волога долоня – в носі залоскотало від різкого мускатного запаху. Сану! Він обійняв Юн Бума за плечі і повів його у бік душових. Юн Бум зіщулився і немов задерев'янів. Сану розмовляв з одногрупником – Гун Ха старанно робив вигляд, що Юн Бума тут немає, і розповідав якусь дурнувату історію. В душовій Сану заштовхав Юн Бума в крайню кабінку і зайшов у середню. Добре, що не навпроти. Він не повинен бачити мене. Не хочу бачити, як йому огидно. Хоча тоді б я побачив його оголеним... Почервонівши, Юн Бум включив воду і почав намилюватись – він поспішав, аби встигнути поки кабінка навпроти вільна. Юн Бум мало не впустив з рук мило, коли до нього заглянув Сану у всій красі. Повністю голий. Юн Бум закляк намагаючись втримати погляд на обличчі Сану – проте очі все ж ковзнули униз по рельєфному тілу. Серцебиття пришвидшилось. Юн Бум проковтнув в’язку слину – в роті вмить стало пустельно. М’язи сану спокусливо випирали і поблискували від води – так і хотілось їх торкнутися, погладити, вп’ятися в них нігтями. Мрія – стогнати під такою красою. Юн Бум змусив дивитися себе лише в обличчя, хоч це і коштувало неймовірних зусиль. А Сану виглядав задоволеним. Від його посмішки приємно тягнуло в низу живота. – Маєш мило? Юн Буму здалось, що він надто довго думав над відповіддю – від Сану у нього паморочилась голова. – М-маю. Не зовсім розуміючи, що робить, Юн Бум простягнув тремтячу руку з милом, і Сану одразу ж його забрав. Я ж ще не намилився. Він розсіяно втупився на свою руку і, розплившись у мрійливій посмішці, сповз по стінці кабінки на підлогу. І одразу ж підскочив, бо Сану заглянув знову і вернув мило. Швидко він. Перед тим, як повернутись у свою кабінку, Сану дуже пильно вдивлявся Юн Буму нижче пояса, від чого той страшенно знітився і ледь не впустив мило. Сану гмикнув і пішов домиватись. Кинувши наостанок: – Впустиш мило – клич. Юн Бум ошелешено вирячився. Це б-був ф-флірт?! | |
|
| |
| : 578 | : 4 | |
| : 4 | |||
| |||
0
