– Головешко, поясни, чому саме ми повинні цим займатися? Не було інших дурнів?

– Так, мені це теж цікаво знати. Гаразд на завдання ходити, але...

– Ну ми ж одна команда! Ми ж друзі! Кого ще я повинен просити, як не вас? – ентузіазм Нацу бив через край.

– А як щодо Ельзи? – з кислою фізіономією спитала Люсі, потягуючи свій коктейль.

Трійця друзів із найсильнішої команди Хвоста Феї сиділа за барною стійкою гільдії і розмовляла. Тобто, Нацу намагався вмовити Люсі й Грея на одну потрібну йому справу. Видно, справа і справді була дуже потрібна і термінова, якщо Драгніл не брав участі у спільній бійці, яка вирувала навколо. Літали стільці, люди й іксіди, лунали гучні крики різного характеру, майстер Макаров сидів неподалік від них і вивчав якийсь підозрілий журнальчик, Гажил доїдав останню вилку в кутку, його за щось відчитувала Леві... Коротше, все, як завжди.

– Та ви що?! – ледь не звалився зі стільця син Ігніла. – Ельзу? Ви можете собі уявити Ельзу за цим заняттям? Та вона мене приб’є і не помітить. Тим паче, вона зараз на завданні.

Люсі та Грей скептично переглянулись і розсміялися. Дійсно, уявити Ельзу за риболовлею справа неймовірно складна.

Так-так, Нацу пропонував Люсі та Грею наловити рибки Хеппі, поки сам рожевоволосий буде чимось зайнятий у їхньому будиночку. Як він сам відмітив – "Хеппі про це знати не треба". От і просить він друзів відволікти чимось свого іксіда, щоб він не заважав Драгнілові у його дуже важливій справі. А єдине, чим можна відволікти котяру, – рибка.

– Ну будь ласка! – почав канючити Нацу. – Ну мені дуже треба! Ну ми ж друзі!

Грей закотив очі, а Люсі зітхнула. Спробуй відмовити йому. Буде потім ходити і дутися весь день. Як дитя мале, чесне слово.

– Ну добре. – мовила Люсі. Друзі автоматично пригнулися, тому що над їхніми головами пролетів стілець, а за ним Ельфман з криками "Мужик повинен уміти літати!!!". – Вже краще самій наловити риби, ніж ви будете постійно спустошувати мій холодильник.

– Урааа!!! – Нацу від радощів кинувся танцювати якийсь дивний танець. – Хеппі, я зараз зайнятий, але Люсі та Грей обіцяли наловити тобі рибки! Я побіг! – він рвонув з місця, збив когось з ніг і перекинув декілька столиків. Дивно, що вхідні двері залишилися цілі.

– Рибка!!! – котяра, що з’явився невідомо звідки, завмер статуєю самому собі; очі його затуманилися, а зо рота почала капати слина, коли він уявив собі гори смачнючої рибки. – Урааа, йдемо на риболовлю!!

– Це був останній раз, коли він просить нас про такі дурниці. Пішли. – мовив маг льоду, зіскакуючи зі стільця і прямуючи до виходу.

Люси спокійно допила коктейль, подякувала Міражанні, яка саме відбила когось величезною сковорідкою, і тільки тоді мовила:

– Ти б спершу одягнувся.

Фуллбастер глянув на себе: він був у одних трусах, а неподалік розливалася сердечками Джубія.

– Твою наліво, і коли встиг?

Риба сьогодні йшла на диво добре. Навіть такі недалекі в цій справі люди, як Люсі та Грей, і то змогли щось спіймати, і тепер Хеппі неподалік від них напихався своєю рибкою і був найщасливішим іксідом у усьому світі.

"Дурням щастить", – як висловився про це Грей, закидуючи черговий раз імпровізовану вудочку у воду. Люсі сиділа біля нього і гойдала ногами в повітрі. Вони були на улюбленому місці Нацу з Хеппі, куди привів їх останній. Світило сонечко, похитувалась трава та крони дерев під легким вітерцем, і настрій просто зашкалював. Принаймні, в Люсі. Про Грея нічого не можна було сказати.

Заклинателька знову уявила собі Ельзу за риболовлею і тихенько засміялася. Мабуть, вона спершу вибере обладунок, який би ідеально підійшов до цієї ситуації, і тільки тоді приступить до справи. Та й, знаючи Ельзу, не факт, що вийде. А якщо і вийде, то...

Порушив роздуми Хартфілії крик Грея:

– Ото здорова! Люсі, допоможи, а то сам не витягну!

Блондинка отямилась і зрозуміла, що на їхню вудочку попалася якась дуже велика риба. Жилка натягнулася, наче струна, а сам Фуллбастер, який раніше сидів, тепер стояв і впирався ногами в берег. Дівчина миттю кинулася на допомогу, схопила вудочку і разом з Греєм почала з усіх сил тягнути її на себе. Хеппі вже літав над водоймою з круглими очима, з повним ротом слини і повторював одне і те ж:

– Рибка... Велика... Моя... Рибка... Велика... Моя...

Але риба, видно, була не те, що великою, а здоровенною, тому повільно тягнула двох магів до себе в гості у воду. А що ті не горіли великим бажанням туди потрапити, то і впиралися з усіх сил.

– Виклич хоч когось! Хай допоможе! – пропихтів Фуллбастер, напружуючи всі свої сили і тягнучи вудочку на себе. – Та хоч того бика!

– По-перше, у мене руки зайняті, відпущу вудочку – і ти полетиш у воду, а по-друге, якщо я й викличу Тельця, то він хвилин 15 буде любуватися моєю фігурою, а за такий час або ми витягнемо рибу, або риба затягне нас. – відповіла заклинателька.

В цей час риба, видно, образилася на те, що її гостинність відхиляють, тому з усіх сил смикнула вудочку, і обоє магів з криками полетіли в воду.

Як з’ясувалося, не в воду. Обидва лежали на невеликому шматку кам’яного берега, зразу за яким і починалася глибина. В польоті Грею вдалося вивернутися так, що Люсі тепер лежала на ньому, а він обнімав її за талію.

– З тобою все гаразд? Не забилася? – спитав він, як тільки Хартфілія розплющила очі, які досі тримала міцно заплющеними.

– Та наче все добре... – мовила вона, покосилась у різні боки, а тоді зустрілася з очима Грея. Вони лежали і дивилися один на одного. Начебто все, як завжди. Грей, як Грей. Люсі, як Люсі. Знають один одного вже багато часу. Пройшли разом вогонь, воду й мідні труби.

Та, можливо, щось і змінилося. Якесь таке дивне відчуття, яке і не опишеш просто так.

– Треба вставати. – пробурмотіла блондинка, все ніяк не відриваючи погляду від хлопця.

– Ага, треба. – погодився брюнет, притягнув її до себе і поцілував.

Раніше вона б уже дала йому ляпаса і почала кричати щось про домагання. Та не зараз.

На цій риболовлі для них обох щось змінилося. І за це слід подякувати Нацу та його терміновим справам.

– Солодка парочка! Солодка парочка! – радісно закричав Хеппі, який досі кружляв зверху, і, забувши навіть про рибку, з усіх сил полетів до гільдії, щоб розповісти новину.

Ото Міра зрадіє.