Your Consciousness
| Я хотіла почати писати вночі, бо коли намагаєшся заснути твій мозок атакують думки. Чого, коли хтось проходить повз, я завжди згортаю документ? Цьому є якесь логічне пояснення? Мені здається, що це просто страх бути почутим, страх того, що хтось дізнається, що робиться в тебе в голові. Я вважаю, найкращим рішенням буде просто запаролити цей файл. По-моєму, краще писати все-таки вночі, бо зараз всі мої глибоко філософські думки кудись щезають, хоча десь так о 2й ночі я була впевнена в тому, що буду пам’ятати абсолютно все, про що думала. Можна зробити висновок, що сон вбиває талант. Зараз я стикнулася з проблемою. Вона полягає в тому, що я не встигаю записувати потік своїх думок. Тепер я розумію, що якби я писала це не на ноуті, а на папері, то в мене був би жахливий почерк. А ще треба контролити трошки то, що ти пишеш. Потроху шариш, навіщо людям потрібні послуги редактора. Тобі здається, що ти пишеш шедевр, а насправді це просто набір слів. Коли ти пишеш, тобі здається, що тебе всі зрозуміють, але в кожного своє бачення. Знову не встигаю за своїми думками, як за викладачем в універі, який каже, що потрібно записувати лише найважливіше, словом, як і потрібно конструювати свій конспект. Лише потім ти вшарюєш, що важлива кожна кома. Все, що ти не встиг записати, на тебе не буде чекати. Зберегла файл, бо я занадто лінива, щоб потім згадувати, що я писала. Ні, писати мені зовсім не лінь. Я вже маю досвід у написанні. Декілька років тому я писала міні сценарії. Це було дещо схоже на маленькі описи серій. Тоді я все-таки знайшла свою маленьку аудиторію, якій подобалось те, що я пишу. Саме тоді я зрозуміла, що, припустимо, три різні людини зрозуміють один і той самий текст зовсім по-різному. Трошки важко писати, коли в тебе довгі нігті. Я краще пожертвую своїм комфортом, аніж кігтями. Частинка мене. | |
|
| |
| : 336 | : 1 | |
| : 1 | |
|
| |
0
