повторюсь: тягнув я дофіга довго, якщо глянути на дату першої глави цього збірника віньєток, то, вважай, 8 довбаних місяців
я навіть не знаю з чого почати. читав не всі"сторіз", з десяток пропустив. пройдусь або по кожній або візьму
кілька, ще не знаю,залежить від вашої реакції на мої слова
я знаю, що критику слухати буває не дуже приємно, але насправді це та річ, що прискорює розвиток. послухавши сторонню думку, можна проаналізувати помилки (або хоча б для початку їх побачити) і виправитись. це я до того, що ображатись на мої слова не треба, а такий довгий вступ, тому що часто мої слова тут ігноруються та сприймаються в штики
так о-от
почну з самого початку: назва
я не хочу, повторюсь, ображати, але
ну що це... таке?????
скажу одразу: виравдання в стилі "ну, я пишу для себе" не прокатить, тому що ви викладаєте щось в інтернет. якби було для себе, то воно б валялось у ваших особистих файлах, а не публікувалось тут стабільно
дужки. нащо там дужки? поясніть. це абсолютно недоречна річ уназві (хоча цей символ у вас недоречно вжитий бував не лише в назві). якщо провести логічний зв’язок, то дужка – це частина смайлика, смайлик – це засіб швидкої та легкої передачі настрою/емоцій в переписках. з цього випливає, що ви вставляєте цей символ в літературному тексті як засіб донесення настрою до читача, що в свою чергу означає невміння словесно його описати, окрім цього у вас в назві англійські слова, написані кирилицею. окей, інколи можна подумати, що це вживається заради підкреслення неформальності. але це має бути доречно вжито, а не «аби сказанути» від назви частково залежить перше враження. уже наявність дужок у ній викликає великі сумніви щодо якості роботи, які підкріплюються некоректним вживанням англійських слів
переходимо безпосередньо до тексту і почнемо з лексично-орфографічно-граматичних помилок
«зітхнув - не треба більше» – тут у вас мінус або ж дефіс. маю на увазі, що «-» – це мінус/дефіс, а це «–» – тире. ctrl + «-» на панелі num lock вам в допомогу або ж якщо на
телефоні пишете, то там ще простіше. звісно, можна сказати, що я прийобуюсь
дуже, але такі вже стандарти знаків машинописної пунктуації, і їх недотримання
ріже очі
«що все гуд» – гуд? знову те саме що і в назві. це слова автора, тут прийнято писати
літературною мовою. у вас і надалі схожа проблема буде не раз зустрічатись. якщо
в діалогах ви можете викручуватись як вам завгодно, бо люди по-різному
розмовляють, то слова автора повинні писатись доступною мовою
«порядно простудився» – порядно, це як? добряче? так і пишіть, що добряче, бо «порядно»
змахує на жаргонізм якийсь або невдалу кальку «порядочно»
«по 100 раз питатися, як йому і ляляля...» – …
шановна сакуро (до вас же так звертатись?), що це за цифри в літературному тексті, чому «раз», а не «разів», і що це за ґвалтування читацького мозку – «ляляля». мало того, що
це щось зовсім дуркувате, так ще й жодного дефісу чи хоча б пробілу. це слова
автора, карл! яке ще «ляляля»? а цифри пишіть словами. я вже мовчу про
некоректність самого речення
«Він нікому нічого не казав, не хотілося нікого обтяжувати, бо ж зараз почнеться — всі
будуть його жаліти, по 100 раз питатися, як йому і ляляля...» – я не хочу
розжовувати кожну буквочку і кому. просто це речення написано розмовною мовою,
аж ніяк не літературною. окрім того там не тире повинно бути, а двокрапка
«Він, не бажаючинікого обтяжувати, нікому нічого не сказав, бо ж почалося б: жалість від усіх, постійні питання про стан його здоров’я і все в такому дусі» – далеко не
ідеально (тут би всю конструкцію до біса змінити), але я намагався мінімально від
ваших слів відступатись
«розв*язувати» – аж смішно. на телефоні апостроф є на клавіатурі символів, а на комп’ютері
комбінація alt + 0146 на клаві num lock. якщо такої клави немає, то хоч
скопіюйте. ну але аж ніяк не зірочку тикайте
«теплі руці перехопили його пальчики» – ох-ох, теплі руці, пальчики – як мило. а давайте не
будемо забувати, що це СЛОВА АВТОРА, ага? а також про пальчики: пестливі
суфікси вживаються в більшості випадків, коли йде мова про дитину. якщо ви пишете
про пацана, якому більше десяти років, то забудьте про такі суфікси. не повірите,
всі «сторіз», які я читав, уявляв тена та інших дітьми. неможливо когось
дорослим сприймати з такими суфіксами
«О, Хансоль» – таке враження, що це ви від себе пишете фанфік. типу описуєте події, які
бачите, на ходу їх коментуючи, причому описуєте комусь зі знайомих в переписці,
бо часто вживаєте дужки в плані передачі емоції і кирилицею написані англійські
слова