Being perfect. Частина 1
| Тейон з тих хлопців, які круті в будь-якій ситуації, одним поглядом знищують всіх і вся навколо, а пафос – просто його друге ім’я. Так, він любить жартувати і в принципі досить багато сміятися, але завжди робить це по-королівськи – більше усмішок, ніж сміху, і хто його ближче не знає, той може подумати, що Те – зверхня особа, якому на все начхати, крім самого себе ідеального. Все ж, це не зовсім так. Він, може навіть більше за інших любить тусуватися, завжди знаходиться в гущі подій; все слухає і запам’ятовує, але от долучитися до занять дибілізмом (яквоноінколибуває) – ноу-ноу-ноу, то не для нього, він краще поспостерігає збоку. От коли Тейон в залі, репетирує годинами, а він може – ось тоді він в своїй тарілці – задоволений, ніколи себе не жаліє, носиться як демон від початку і до останньої секунди, і взагалі – просто відключається та дістає задоволення. В нього далеко не ідеальна біографія, він вже встиг отримати репутацію хулігана, тому зараз старається просто не влазити ні в які пригоди сумнівного плану, а постійно вдосконалюватися в танцях, співі, читанні репу і т д. Тому, одного стандартного вечора, вернувшись в гуртожиток, він оперативно забігає в душ, подумуючи про те, як класно буде завалитися в ліжко і відрубатися, хляпнувшись на подушку. Коли Тейон виходить, то з вітальні долинає дикий регіт і ще ціла купа дивних звуків. Брюнет швиденько йде на звук, щоб перевірити причину цього дурдому, в такій-то годині. – Вау! Не знав, що ти і такий трюк можеш! – вигукує Заєць, тикаючи пальцем в Тена, який сидить червоний, як буряк з неясною міною на лиці. – А чого ти хотів? Вижофіційнийпейрінг! Звикай бути зіркою – ще й не таке прочитаєш після дебюту! Ага, ясно, найшли якийсь чудо-фанфік… Ну, клас. Судячи по складному лицю Тена – про нього, а , оскільки над ним , дуже пристально щось вичитує з ноута Юта, то кривлячись, то страшнувато недоусміхачись, то це ЮТени. – Ха! Трюк! А те, що він між двома затиснутий в хмпрфшфш… – Джонні дбайливо і вчасно закриває Марку рота, бо читати таке вголос – грозить дістати ще й від Хансоля, який теж гордо фігурує у фанфіку. Ага, ЮТенСолі. Мммм. Тейон йде за водичкою до холодильника і пару хвилин спостерігає за своїми друзяками, обличчя яких, тим часом, передають всю гаму емоцій. Так, серед них є ще такі, які переживають за написане і зроблене люблячими фанами, як от Тен, якого зараз може покинути душа, бо Заєць з характером, голосно, цитує окремі кусочки літературного твору, коментуючи на кожному кроці. Він від душі веселиться, постукуючи Тена по плечу, і, здається, не збирається зупинятися. Юта і Хансоль мовчки моніторять ноут, не видаючи ніяких особливих звуків, тільки в повітрі витає якесь дивне відчуття ссикотності від їхніх поглядів. Джехьон, закривши рота рукою і витріщившись у фанфік, мовчки, але з афігом, сприймає реалії життя. Теіль лежить на дивані, клацаючи щось на мобілці, і дивно посміхаючись – він чесно слухає літературні читання цього вечора і йому, здається, норм. Крім того йому спокійно – його у фанфіку нема. Джонні намагається пояснити Марку щось, ну, напевно, щось типу «аяяй, як негарно, не треба такого читати», він розуміє, що малий потім проходу не дасть нікому з «головних героїв» дійства. Виховний момент з тріском провалюється, коли, дочитавши до кульмінаційного моменту, Зая робить секундну паузу, адже совість з якогось закутка його душі та не дозволяє йому озвучити ВСЕ, розвертає ноут від себе… і Марк успішно це все дочитує із задоволеною рожею лиця. Якийсь легенький шок, чи то як правильно сказати, проноситься в його голові, коли він бачить, що всі погляди в його сторону , і усвідомлює, що декламація не вдалася. Звичайно, далі він дістає по баняку від Джонні, Юти і Хансоля, а останній холоднокровно інформує Марка, що тепер ясно, хто буде мити посуд і як добре, що є «доброволець» в цьому ділі. Всі починають розходитися, розлазитися по своїх кутках, а Тейон сідає збоку, на підлогу і ще раз констатує факт, що він точно свій дорогоцінний час тратити на таку фігню не буде. – О, я тебе не помітив навіть – голос Джонні вертає його в реальність. – Правильно робиш, що не цікавишся цією писаниною… Чути звук ще одного виховного ляпаса Марку. – Блін, не чесно! Тен був знизу, а посуд мию я! – Ти ще поговори і будеш цілий тиждень його мити. – Джонні марно намагається донести трохи просвітлення до малявки, але той далі бубнить щось під ніс і явно не щось позитивне. – А не боїшся, що зараз ще дістанеш? Хансоль спить в нашій кімнаті. М? – Оу – Марк на секунду зупиняється. – Він буде спати вже, поки я це все помию, а завтра ми і так їдем. – Шикарні висновки. Супер. – Бє бє бє… – А ви теж нічого так пейрінг – голос Тейона звучить несподівано навіть для нього самого. Судячи з того ЯК дивиться на нього Джонні, то саме зараз ідеальна пора відчалювати спати. – На добраніч! – Ха. Ха. Ха. – це вже Тейон чує вдогонку, бо вирішує, що довго затримуватися біля Джонні, який вже в «настрої» – не найкраща ідея. : https://vk.com/friday_cookies_dp | |
|
| |
| : 357 | | |
| : 0 | |