Вендетта
| Холодна темна ніч подихами вітру зривала простирадло з дрібно дрижачого тіла юного чарівника. Гаррі плакав. Тиждень тому на його очах вбили єдину рідну людину, хрещеного батька, котрий ще зовсім недавно обіцяв, що вони обоє житимуть у нього, що хлопцеві більше не доведеться терпіти знущання від тітки та її шароподібного синка. Поттер віддав би усе на світі, аби Сіріус був поряд… Але його не стало. Безглуздий збіг обставин, одна рокова секунда та лункий викрик «Авада Кедавра!» , що злетів з уст Белатриси Лестрейдж – зламали геть усе. Гаррі не міг прийти до тями. Там, у «Відділі таємниць» він кричав так сильно, що декількома годинами пізніше у хлопчини досі дзвеніло у вухах. Він довго думав. Думав над тим, що міг би врятувати Блека. Міг завадити чаклунці зіштовхнути власного кузена за «завісу». Але не встиг. Ці думки гнітили його, заважали спати всі ці довгі дні. Вихор власних дратівливих думок перервав тихий м’який голос Геміони. Дівчина сіла на край його ліжка та , ледь торкаючись, провела долонею вздовж тремтячого тіла друга. - Знову думаєш про Сіріуса? – Тихо прошепотіла вона, аби не розбудити Рона та інших у будинку . - Я не розумію… Я просто…. Ні, я не розумію. Він не вмер. Він не міг померти, Герміоно! Не міг! – Хлопець, втираючи почервонілі очі підвівся на лікті та поглянув на подругу. В його очах читався нескінченний спектр емоцій: від невичерпної скорботи до пекельної люті. - Слухай… - Герміона тяжко видихнула.- Я дещо придумала, але… Для цього нам спершу необхідно ретельно підготуватись… - Побачивши зацікавлений погляд товариша, дівчина посміхнулася краєчками уст і витягла з кишені славнозвісний «Маховик часу», той самий, котрий колись уже врятував Сіріусу Блеку життя. Від побаченого Гаррі аж зойкнув, проте одразу ж затулив собі рота руками і продовжив слухати головного генія їхньої трійки. Герміона схопила хлопця за руку й потягла його до сусідньої кімнати. Поттер лише й устиг, що забрати окуляри. - Отже, план такий… - Почала дівчина, крутячи Маховик у руках. – Спочатку ми готуємо «оборотне зілля» і перетворюємо тебе на когось із групи Грізного Ока. Інакше ніяк. Бо… Ну ти знаєш правила. Далі ти дієш за ситуацією і саме в той момент, коли от-от станеться невиправне, ти роззброюєш Белатрису. – На цьому моменті Гаррі хотів було щось заперечити, але Грейнджер не дала йому такої можливості. – Саме РОЗЗБРОЮЄШ, Гаррі. – Вона зробила навмисно акцент на цьому слові, знаючи жагу Поттера вбити Лестрейдж. – Якщо ти її вб’єш, може зламатися просторово-часовий континуум. Ми ж цього не хочемо, правда? .- У відповідь хлопець кивнув. - Герміоно… - Прошепотів розчулений хлопець. – Щоб ми оце без тебе робили? - Померли б ще на першому курсі від лап Цербера, напевно. – Засміялася вона й обійняла друга. Наступного дня дует пояснив і Ронові план. Через що, звичайно, отримав море критики на тему того, що це безглуздо, ризиковано, небезпечно. Проте згодом рудий заспокоївся. Рон навіть запропонував перетворитися на Кінгслі, а його самого в тому часі приспати сонним закляттям. Цілих три дні у команди пішло на те, щоб зібрати інгредієнти для одного лише оборотного зілля та його правильне приготування. Коли абсолютно всі моменти плану були зібрані в одне ціле, Герміона дала Поттерові в руки Маховик і той почав відлік. Один. Два. Три. Десять.. Сімдесят дев’ять… І ось Гаррі уже в штабі Морокоборців. Хлопчина все давно знав про всі таємні пастки, а тому майстерно їх обігнув і заховався під сходи. Через майже годину до квартири почали один за одним заходити Морокоборці. Німфадора, Римус, сам Аластор Грюм і лише за ним, п’ятьма хвилинами пізніше, Кінгслі. Гаррі привернув його увагу характерним моторошним шорохом і , тільки-но той поглянув під сходи, оглушив його сонним закляттям. Перевдягнувсяв його одяг та, як ні в чому не бувало, пішов до основної «компанії». Він бачив себе. Він бачив Сіріуса. Хлопцеві аж свербіло кинутися з місця та міцно-міцно обійняти хрещеного… Проте він стримався. Це викликало б занадто багато підозр. Усе йшло за планом. День повторювався один в один, як його пам’ятає юний Поттер. І ось вони знову знаходяться біля злощасної «завіси». Німфадора з Аластаром відбивають численні атаки Пожирачів смерті. Гаррі спостерігає за цим усім , ніби окам’янілий. Його серце безжалісно гупає, а в голові пульсує два настирливі слова… Ось він бачить, ніби в уповільненій зйомці, як Белатриса підіймає паличку за спиною Сіріуса. Іще мить і Блека не стане. - АВАДА КЕДАВРА! – Кричить Поттер, і зелений промінь смертельного закляття настигає чорноволосу злу чаклунку. Гаррі падає на коліна…. | |
|
| |
| : 725 | : 2 | |
| : 2 | |||||||
| |||||||
0
