Український Фанфікшн
Головна » Статті » Книги » Гаррі Поттер

Приглуши сором

Після Війни за Гогвортс змінилося багато речей, але найбільших змін зазнали стосунки між чарівниками. Зрозумівши, що життя швидкоплинне і таке мінливе, багато пар перестало приховувати свої почуття. І коли, відбудувавши школу, студенти повернулися до навчання, сьомий курс нагадував якийсь сімейний гуртожиток, але зовсім не навчальний заклад. І навіть те, що директором Гогвортсу був колись великий і суворий Северус Тобіас Снейп, не дуже впливало на ситуацію. Можливо, через те, що і сам директор нарешті позбувся оков самотності і кожного вечора, виконавши всі свої доручення, він повертався додому в свій тепер такий рідний маєток Блеків.
Та були в замку і такі, хто так і не зміг відкрити своє серце і, озираючись на атмосферу навколо, вони лише більше закривалися в собі. І одим з цих справді нещастих людей був той, хто,напевне, більше всіх заслуговував нарешті зустріти своє щастя - Гаррі Поттер - національне багатство Магічної Британії. Хто б міг подумати, що найбажаніший чарівник всі часів проводить кожну ніч сам-один в своєму холодному ліжку?
Всі друзі грифіндорця вже давно розбилися по парах: Рон з Герміоною, Луна з Невілом, Джині з Діном. І тільки він волочиться збоку ніби неприкаяний. Звичайно, ці парочки завжди знаходять сто причин, щоб витягнути героя розвіятися і не залишають йому ніяких можливостей сумувати наодинці, але це зовсі не те. Та скоро це все зміниться, бо це лиш Гаррі думає, що всі погляди, які він кидає на стіл Слизеринців залишаються непомітними.

Одного звичайного вечора, друзі попрощалися, побажали одне одному солодких снів і ,здавалося би, розійшлися по своїх кімнатах. Але коли національний герой пішов спати, в Виручай-кімнаті намітилася таємнича зустріч. За круглим столом засідали шестеро персон і обговорювали тему, яка давно вже не давала їм спокою.

- Нам треба щось з цим робити! Гаррі чим день, тим похмуріший. Мені серце крається, коли він дивиться на нас цим поглядом загнаного вовка, - в голосі Гермінони чувся ледве стимуваний розпач. - Ще трішки і від нашого героя залишиться одна тінь.
Рон накрив її руку своєю: - Все буде добре, Герм, ми зараз щось придумаємо.

- Я не знаю чи в нас щось вийде, бо мозкомиші дуже активні сьогодні і вони заважають хорошим думкам, - сказала Луна з сумнівом, але ніхто вже не реагував на такі речі, лиш Невіл усміхнувся і закохано глянув на дівчину.

- Я думаю, ходити навколо ми довго не будемо. Всі ви знаєте, на кого наш Гаррі дивиться кожної вільної хвилини,і чиє їм`я він вимовляє частіше, ніж всі інші разом взяті, - на одному диханні вимовила Джині, яка зовсім не любила пусті балачки, а Дін лише кивав погоджуючись з коханою.

- Як би огидно для мене це не було, але навіть я визнаю те, що поведінка Гаррі в сторону Хорька вже давно вийшла за межі простої нелюбові меж факультетами. Там завжди було щось більше. - проговорив Рон з таким виразом лиця, ніби з’їв лимон.

- Це не тільки зі строни Гаррі. Кожного разу, коли ми разом з Драко виконуємо завдання з поглибленої травології, він якось все зводить до розмов про Гаррі Поттера. - вставив свої спостереження Невіл.

- Так, я не можу не погодитися з Невілом, я не раз бачила, як Малфой просто спопеляв поглядом фанаток Гаррі, які вішалися на нього. І целібат він тримає не гірше Гарріного, хоч охочих навколо нього хоч відбавляй, - додала Герміона.

- Ну, то чого ми чекаємо? Час звести наших голубків!- азартно вигукнув Дін Томас і всі дружно погодилися.

Категорія: Гаррі Поттер | Додав: crosslucie25 (18.06.2017) | Автор: crosslucie25
Переглядів: 199 | Коментарі: 4 | Теги: Слеш | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 4
4  
Цікавий сюжет! Чекаю продовження!!! cool

0
3  
http://fanf-book.at.ua/forum/12-19-1 - тут знаходяться анкети бет/гамм.

2  
wacko  fdos

1  
Хоч я далеко не фанат такого жанру, чомусь хочеться читати далі. Гарно й зрозуміло написано, тільки на мою думку замість "окови самотності" мало би бути "кайдани самотності"  wink 
Творчого натхнення Вам, чекаю на продовження!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]