Погляд смерті
| - ДЖИННІ! – Гаррі кинувся до тіла мертвої дівчинки. - Ти спізнився, Поттере. – мовив Редл. Він повернувся до статуї Салазара і покликав Василіска парсемовою. – Йди сюди і зжери цього хлопчину! Стало чутно як з надр підземелля вилазить величезна змія. Привид Редла покривався темними зеленими прожилками. Вони пульсували, по ним рухалася людська кров. Його образ дедалі більше ставав чітким та реальним. - О, так! – заверепенив він. – Тепер я отримав тіло! Труп Джинні танув на очах. Гаррі більше не відчував її холодних долонь. Він дедалі гірше бачив обриси милого обличчя. - Тепер вона буде примарою, що житиме у стінах цього нікчемного замку. – презирливо мовив Редл. Він отримав плоть і його обличчя мало переможний вигляд. Рот статуї відчинився і з нього поступово виринала голова Василіска. Жахливе шипіння гучно пролунало величезною залою. Гаррі миттєво зажмурив очі і наосліп побіг за статую, щоб сховатися. Він поглянув на місце, де колись лежала Джинні – тіло повністю розчинилося. Скажена ненависть охопила його: - Ти заплатиш за це, виродку! – проревів він. - Можливо. – зареготав Редл. – Та поки настав час твоєї розплати, шмаркачу. Василіск повністю витягнув своє тіло із темного лігва. Скрутившись у кільця та піднявши верхню третину тулуба він очікував наказу: - Я с-служу лорду Волдеморту. – змій прошипів парселмовою. Редл підійшов до змія і промовив: - Вбий Поттера! Зіниці Василіска розширилися від здивування. Він підповз до Редла, огоронув його кінцем хвоста та підняв до своїх очей. - Що ти робиш?! Ти взяв не того! Ні!!! – Редл зойкнув і обм’як мертвим від жахливого погляду змії. Василіск швиргонув труп на вологу кам’яну підлогу: - Ошуканець-сс! – люто зашипів він. – Як ти посмів розмовляти цією священною мовою! Я відчуваю в тобі плоть м’якодушного грифіндорця. Як ти посмів наказувати мені, королю всіх змій? Я підкорююся лише істинному спадкоємцю Салазара Слизерина - лорду Волдеморту. Гаррі вийшов з-за статуї і спостерігав за цією картиною. - Отже вони помінялися своїми тілами буквально. – подумав він. Василіск його помітив та повернув голову. Гаррі знову зажмурив очі. Змій мовив: - Хазяїне, не треба боятися. Мої очі на тебе не діють. Хлопець перелякано поглянув на нього: - Ч-чому ти називаєш мене хазяїном? – напружено випалив він парселмовою. - Бо у тобі тече кров лорда Волдеморта, спадкоємця Салазара Слизерина. Я це відчуваю. | |
|
| |
| : 412 | : 2 | | |
| : 2 | |
|
| |
0