Всеохопна місія. Розділ 18
| Ранок почався для мене з новини про те, що Ітачі покинув Селище. А взнав я це… від самого Ітачі, який сидить на моїм підвіконні. — Чому? — цікавлюсь негучно. — Я втомився. Просто-от утомився. Мало мені місій і того, що в голові чортзна-що творилося, так іще зараз каша. А булої поваги до Селища чи клану я не відчуваю. Селище вже за все мені відплатило, а кланові я борг віддав учора сповна, головним чином стоячи проти того одноокого. Тож отепер я маю тільки купу боргів, але вже якось визначимось. Інколи буду заглядати, брата перевіряти, та й узагалі сім’ю навіщати. А так прихоплю одну особу, та й засядемо в глушині. Жодних інтриг, місій, убивств. — Учіха мрійливо заплющив очі. — Щось мені заздрісно стало, — кажу. — Ні, тобі поки рано, як і братові. От училище закінчите, щоби хоч би щось уміти, а ліпше підіймися до чину чюніна, потім вирішуй. Ітачі гмикнув. — Гаразд, нехай щастить. — У тон відповідаю. — Ох, так, батько хотів бачити тебе. Як і тітка. Тож, як зможеш, навісти їх, хоч подякують по-нормальному. А то спас – і заснув… Сталеві твої нерви. Ітачі гмикнув дуже іронічно, остаточно поруйнувавши канонічний образ. Відкидаюся на ліжко. Н-так, якось раптово це все. — І тобі привіт, збоченко-шьотаконнице. — Відказав він, глянувши в бік дверей, і блиснув шярінґаном із трьома томое. Зиркаю на зачинені двері, запитально дивлюсь на Ітачі. Той порухом показує інструмент. Ясно, Цуру опікає. Н-так, часом вона мене жахає. Винирюю з роздумів, бачу пусте вікно. Отже, що мені відсипали за завдання та закриття їх? Ох, одинадцята частина кущової епопеї! Це вже занадто жорстоко! Та спочатку переглянемо основне за цю ніч. [Завдання завершено! «Порятунок вимираючого виду» Ви маєте нагоду вплинути на канон: що може бути краще? Може! Якщо цілий (залишок) клан у Вас у боргу. Або мала його частина, зовсім мала. Мета: урятувати Саю та Аю Учіх (виконано) Підмета: урятувати Маю Учіху (виконано) Вторинна мета: урятувати якомога більше Учіхів (виконано) Нагородна мета: вправити мізки Ітачі (виконано) Винагорода: автоматичний перехід стосунків із першими трьома на наступну сходинку | клан урятовано від вимирання: +500 ОД | +7500 репутації з «кланом Учіха» | загалом вижили 48 членів клану (чверть), за кожного нараховано 100 додаткових ОД і 10 ОР. Пробудження Дев’ятихвостого і прогін його чакри повністю відкрив Вашу ватру чакри. +150 до Контролю чакри (тепер Ви відчуваєте свою чакру, а от із орудуванням…) | +1500 до Запасу чакри | Доступні часткове преображення і однохвостий покров (5 хв); Статус «Джінчюрікі» змінено на «Джінчюрікі v.2». Ви спасли найбільш запальний (в усіх сенсах) клан з істинною Волею Вогню: спорідненість із вогнем: +35%. Ви здобули пошану всіх членів клану Учіха. Дехто навіть молиться на Вас (Саске). Нагородне: Ви здобули сильного спільника поза Селищем. Якщо коли-небудь попрохаєте допомоги, він не відмовить. Навіть якщо попросите в нього його шярінґан | Вам були залишені деякі його сувої з хислами (одержання в очільника клану Учіха). Ви виконали все це і нікого не вбили! Клас змінено на «Світлий воїн».] Так, що там із репутацією? Н-так, кланова справді відринула, а ось і… Ох, Сая і Ая тепер мають два серця виконані, у третьому в них 90%. Тобто тільки Подія залишилася, точніше завершення з їхнього боку. А їхня матір має одне повне серце і 50% від другого. Нічогенько, але мені зарано, начебто. Еге ж, а якби не це… то все одно довелося б чекати. Ровесниці не на мене, а ті, хто старше… Якщо вони справді поглянуть на мене із зацікавленням, то тікати треба від цих збоченок. Але й шістнадцяти я діждусь, головне дотерпіти до випуску, а там видно буде. На крайній випадок, якщо вже терпець урветься, то преображення – і бігом у квартал Червоних Ліхтарів. Отож, що там за зображення з ними? Може, не знаю чогось? Дивлюсь і ніяковію. В усіх трьох картина, де вночі попереду стоїть матір, позаду дівчатка, а спереду Ітачі. А межи них і невдалим «убивцею» стою я на карачках із підсвіченням з демонічної чакри й одним хвостом із неї ж. Та ще й кутнина вдало підібрана. Н-так, ніяково. То що там стосовно «Світлого воїна»? [«Світлий воїн» Ви вже не послушник, тепер Ви світлий не тільки за духом. Вас оточує тепла авра, в якій дохнуть комарі, і яка викликає гострий головний біль у мерців. Репутація з Військом Пуги: -10000 Репутація зі спілкою Паладинів: +2500 Тепер Вас лучче годі кусати, інакше кусаючого вразить отруєним світлом і той іще тиждень матиме нетравлення (невиліковне). Стрімкість прокачки Кмітливости: -2% (благо мусить бути з кулаками, а не винятково розумне); Стрімкість прокачки Витривалости: +2% (хто сказав «нам не страшний паладин?); Імовірність вразити дівчину своїм світлим образом: 3%.] Страшне. Ех, прощавайте, комарі-самогубці. Невже вони більше не задовбуватимуть мене? А тепер друга Подія: [Завдання «Рятівник-початківець. Частина ХІ» виконано! Репутація з «кланом Учіха»: +3000 Репутація з Ітачі Учіхою: +6000 (вдячність) У зв’язку з завершенням ланцюжка з десяти порятунків і одного додаткового став доступний легендарний, дванадцятий! Статус «Рятівник-початківець» змінено на «Досвідчений рятівник»! Імовірність стати в наступному житті одним із Рятівників Малібу: 20%! Ви справили неабияке враження своїми звитяжними діями на клани, ба навіть, на некланових шінобі: +1000 репутації з усіма фракціями Селища, Прихованому Листвою. У зв’язку з Вашими звитяжними діями й завершенням подарункового завдання Система підвищує минулий обраний Вами статус «Початкуючий Лі Шу Вень» до «Лі Шу Вень-послідовник», що надає можливість здобути ще одну фахову навичку й приріст до Спритности +15.] Файно, дуже файно. Але на легендарний ранг я не полізу, мені ще життя дороге. А то стріну в тих кущиках Орочімару – і кінець моїй пісеньці. Ану, як там мої стати теперечки поживають? [Ім’я: Наруто Удзумакі ОЗ: 2140 ОЧ: 3691 Контроль чакри: -59 Рівень: 18 ОД: 1160/1800 Клас: Світлий воїн] [Показники: Сила:129 Спритність: 82 Витривалість: 100 Кмітливість: 39 Вільні очки показників: 135] [Особливості: Демон | Джінчюрікі v.2 | Удзумакі | Сирота | Досвідчений рятівник | Лі Шу Вень-послідовник | Я дуб | Силач І | Витривалий І | Гравець+] [Пасивні вміння: Скритність Рв.99 | Двіряр Рв.23 | Страждолюбець Рв.79 | Холодний Погляд Рв.21 | Міцні Кулаки Рв.74 | Спостережливість Рв.21] [Навички: Піяння Рв.99 | Нарутотерапія Рв.19 | Красномовство Рв.24 | Грань Опуки | Без Другого Удару (No Second Strike – Two Strikes Are Not Needed) | Таємне Хисло Марсіянського Шибу: Серія Безкінечних Ляпасів] [«Джінчюрікі v.2» У Вашому тілі запечатаний Дев’ятихвостий Лис. Ефект: здобуття особливости «Демон» | Контроль чакри: -150 | Вас страхаються! Сила: +15 | ОЗ: ×2 | Чакра: ×2 | Відновлення чакри: ×2 | Відновлення ОЗ: ×2. Доступний «Покров Чакри – один хвіст (5 хв)». Доступні часткові зміни в бік звіра при подачі демонічної чакри. Показники під час змін: Спритність: +50 | Витривалість: +50 | Сила: +15 | Кмітливість: -10. Відкрито гілку розвитку «Друг Біджю». Відкрито гілку розвитку «Баран Лисові друг».] Йой, можу це описати тільки так: «я звірію і дурію». Неоднозначний статус. Добре, інше можна вивчити пізніш. А зараз треба вставати, робити вигляд, що нічого не сталося, розминатися, йти готувати сніданок. Слід не забути почитати сповіщення. Цікаво ж, яка там Подія відбулася зі мною і Хітомі. Але не так цікаво, щоб лізти просто зараз. Воно й до училища діжде, головне ж я перевірив. Хоча щось все рівно непокоїть, неначе я щось забув. << Попередній розділ丨Наступний розділ >>
: https://dijanicz.blogspot.com/2020/05/hlobalna-misija-rozdil-18.html | |
|
| |
| : 214 | | |
| : 0 | |