Королева серця та країни Вітру 5
Юна леді зайшла до своїх покоїв. В голові крутилися стільки думок. Чекати звісток важко.
- Моя королева, до вас гонець, - несподівано пролунав голос Кари.
- Нехай ввійде!
Двері скрипнули. Хіната обернулася, бажаючи подивитися на людину, що зайшла. Це був чоловік, раніше він вірою і правдою служив її батькові.
- Кара, залиш нас, - наказала королева. Потім її служниця низько вклонилася і, закриваючи двері, вийшла з приміщення.
- Отже, що за послання?
- Генерал вирішив не писати лист заради безпеки інформації. Тому вся інформація в мені, - дівчина уважно дивилася на слугу.
- Ти же нікому нічого не розповідав?- пильно вглядувалась у посланця дівчина, переплевши пальці рук.
- Звичайно, справа в тому бароні, ви знаєте.. На загони генерала напали, а також були здійснені атаки на деякі села біля кордону країни Вогню. На вигляд це були воїни Вогню, але при огляді померлих ворогів з'ясувалося, що це стража барона. Схоже, вони хочуть зруйнувати мир між нашими країнами.
- Цього не можна допустити. Ми занадто багато зробили, щоб відновити цей мир.
- Так, тому генерал сказав, що скоро в столицю приїде його помічник і буде присутній на раді. З ним ви докладніше ознайомитеся з ситуацією.
- Добре, передай Неджі цей лист, - королева простягла сувій з її печаткою посланнику, - і повідом про заручини Ханабі Х’юги.
- Так, Ваша Величносте! - слуга низько вклонився.
- Будь обережним. Можеш іти...

Тим часом Узумакі закінчив роботу в саду і повертався в палац. Замком йшли чутки про шлюб Ханабі. Тільки Наруто прийшов на кухню, як до нього відразу підбігла Кара.
- Королева чекає в кабінеті, чому у тебе такий вид?
- Ну, я же працював у саду.
- Нехай, пішли, я проведу тебе до кабінету.
Наруто крокував за Карою мовчки. У тій частині замку, в якому вони йшли, він був ще давно. Та й часто тут Узумакі раніше не з'являвся.
- Наруто, чому ти так ставишся до Королеви? Ти не боїшся її лише тому, що вона жінка? - перервала тишу Кара.
- У оксамитових лапках ховаються гострі кігті, тому недооцінювати жінок- помилка.
- Тоді чому?
- Неважливо, - хлопець ухилився від відповіді.
- У будь-якому випадку, ми прийшли.
Двері відчинили перед ними, і вони зайшли в кабінет. Скрізь були книжки, документи, рукописи. У центрі маленький стіл, накритий наїдками. Сама королева стояла осторонь біля чергової книжкової шафи і читала якийсь папір. Звернувши його, вона взяла інший документ. Читаючи, вона швидко водила очима з одного рядка на інший.
- Ваша Величність, все готово, - відгукнулася Кара. Хіната припинила читання, піднявши погляд на неї. Відклавши листки, вона підійшла до столу. Наруто відсунув стілець, і леді сіла за стіл. Узумакі взяв ложку, пробуючи їжу. Вельми спокійно Хіната розглядала брудного хлопця, а потім докірливо сказала:
- Чому в тебе такий вигляд?
- Я допомагав Ітачі, - ледве промовив він з повним ротом їжі.
Хіната строго подивилася на Кару, а та сором'язливо, як ніби вибачаючись, опустилася очі. Сил терпіти витівки хлопця більше не було, тому, зустрівшись з цим, королева взялася за їжу.
Слуги прибирали стіл після завершення трапези, Наруто і Кара чекали наказів, стоячи осторонь. А Х’юга продовжила читання. Через деякий час в кімнаті залишилися тільки Кара, Наруто і Хіната. Закривши книгу з глухим звуком, темноволоса обернулася до служників.
- Сьогодні ввечері до палацу приїдуть гості, тому від справ, Наруто, ти вільний. Однак зараз.. ти отримаєш нове ім'я. Стань на коліна! - Наруто зовсім не здивувався сказаним. Він слухняно, як ніколи раніше, сів додолу.
- Іменем мого батька, я, королева країни Вітру Хіната Х’юга, володарка цих земель, нарікаю тебе ім'ям Менма, неси це ім'я з гордістю, бо це ім'я - знак відданості і любові до мене і моєї крові. Зняти це ім'я з твого лику не в силах ніхто, лише я або мої діти здатні стерти його, якщо кривава смерть не випередить. Слугуй вірно мені під цим ім'ям, - говорила дівчина, поклавши праву руку на голову Наруто. Після цих слів Хіната вручила маленький мішечок срібних монет слузі, так як за традицією після цих слів прийнято давати нагороду.
- А тепер іди.
- Мішечок срібників - це плата за моє старе ім'я? Невже воно настільки неприємне для вас, Королево? Завжди дають мішечок золотих.
- Твоя пошаноба до мене більшого не варта.
- Он як, буду працювати над цим, - сказав він, після чого, схиливши голову, вийшов з кімнати.
Повільно наближався вечір. Хінату одягали слуги. Червона кокарда підкреслювала її владу і силу. Виріз на грудях і мережива надавали їй жіночності. Багатство дівчини видавали сережки і підвіска, прикрашені червоним дорогоцінним камінням. Остаточним штрихом стали парфуми на основі екстракту жасмину.
Дівчині повідомили про приїзд гостей. Вона попрямувала в зал. Зараз Хіната думала про те, чи схвалили б шлюб її батьки, якби вони були живими? І чи буде щаслива Ханабі?

Джерело: https://naruhina.ru/fanfic/1308/5/
Категорія: Naruto | Додав: Лінтябуйка (03.04.2020) | Автор: Яни хюго
Переглядів: 27 | Теги: Служник | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]