Наруто утікав з Конохи. Швидко, поспіхом, без речей, тільки щоб не наздогнали. Гнав його дикий та неконтрольований жах.

А все починалося так добре…

Він сидів собі спокійно у своєму кабінеті, заповняв нудні папери, позіхав, усе було, як завжди. Коли раптом перед ним з’явився один із чатових АНБУ, які стояли на кордонах Країни Вогню. Вклонився.

— Великий Хокаге, доповідаю! — заговорив квапливо, а Наруто відчув, що насувається щось дуже небезпечне. — Як ви і просили, з Суни наближаються дві куноїчи — Собаку но Люсі та Темарі…

Ніндзя навіть договорити не встиг, як обличчя Сьомого зблідло від жаху і він гаркнув:

— Де вони??!

— Уже в  Коносі, Великий Хо… — договорити член АНБУ не встиг, тому що Сьомий зник з кабінету, наче й не сидів щойно за столом.

Ніндзя тільки співчутливо похитав головою і пішов казати всім, що можна починати робити ставки.

…Ну і хто їх просив?! Він думав, що Темарі так жартує, коли сказала, що прийде і його час, але щоб це, мало того, виявилося правдою, так вона ще й вагітну Люсі притягла з собою! Та не хоче! Не хоче він одружуватися! Як так — без дівчини, без любові, тільки тому, що Темарі так захотілося і всі так роблять! Яка жахлива жінка. Йому вже жаль того нещасного, з яким пов’яже її доля.

А тепер він ганебно втікає і з нього рже Курама. Просто супер! Та чого тільки не зробиш заради волі.

Перелітаючи на чергову гілку, перед ним несподівано вискочила якась фігура, в яку він і врізався, й обоє полетіли вниз. Та в білобрисого Хокаге не було часу вибачатися. Скочивши на ноги, він помчав далі, навіть не поглянувши на того, кого збив.

— Стій, негіднику! Ти як посмів?! Я тебе вб’ю зараз!! — пролунав розлючений крик услід, але Узумакі тільки відмахнувся:

— Потім уб’єш, хай тільки Темарі з Люською позбудуся!

— Що??! Люськи позбутися хочеш??! — голос просто осатанів. — Не буде тобі пощади, або я не Ельза  «Хвоста Феї»!!!

— Ага, гаразд, добре…

***

Розлюченою фурією Темарі ввірвалася в будівлю Хокаге. За декілька хвилин її наздогнала захекана Люсі, підтримуючи досить великий живіт.

— Темі, я цілком за твій план одружити Наруто, та навіщо мене було тягнути? Гаара, коли повернеться, голову тобі відірве.

Але старша Собаку но не звернула на це уваги.

В кабінеті голови селища було порожньо. Тільки Сакура акуратно складала купу паперів на столі.

— Ну? І де цей смертник?

— Якщо ти про Наруто, то він утік. — меланхолійно відповіла Харуно, продовжуючи своє заняття. — Ще після приїзду з Суни він виставив на кордоні Країни Вогню пости з АНБУ, щоб ті попередили його коли ви з’явитеся. А зараз у Коносі роблять ставки — одружиш ти його чи ні.

— І як? — зацікавилася Люсі з крісла Каге, куди вже встигла сісти. Не в її стані такі скажені перегони.

— 50 на 50.

— Гррр… Ну нічого, я все одно його знайду і одружу. — блондинка в чорному кімоно міцно стиснула кулаки. — Де він може бути? У когось ховається?

— А я звідки знаю? — знизала плечима Сакура, нарешті закінчуючи роботу. — Він, знаєш, не доповідає мені свої пересування.

— Може, у цього типа в масці?

— Какаші втік на місію ще тиждень тому, а то Анко його б заїла. Вагітні — вони всі такі.

— А той відморожений з фальшивою посмішкою?

— Сай скоро повинен повернутися з весільної подорожі. Він, правда, не дуже хотів туди відправлятися, але проти злої Іно не попреш.

— А дерев’янник?

— Ямато пішов на місію буквально півгодини тому.

— А збоченець і чокнутий репер? Може, він узагалі з країни втік… О! Знаю! Учіха! — і не встигла найкращий медик Конохи розкрити рота, як за піщаною куноїчі тільки задимілось.

Колишня Хартфілія полегшено видихнула.

— Яке щастя, що вона й мене за собою не потягнула.

— Я б не дозволила. В твоєму стані категорично заборонені такі пересування. — Сакура зітхнула. — Пішли. Я приблизно здогадуюся де він може бути.

— А… Темарі? — Люсі неохоче вилізла з крісла.

— Хай поспілкується з Саске. — Харуно криво усміхнулась. — Він буквально 5 хвилин тому — я його звіт приймала — повернувся з місії дуже втомлений і роздратований.

— Вони ж там не повбивають один одного? — захвилювалася блондинка.

— Їм піде на користь. Пішли.

***

Що можна сказати про Наруто? Можна сказати коротко.

Він би мчав і далі, але настільки заглибився у свої невеселі роздуми, що тупо (інакше й не скажеш) врізався в дерево і звалився на землю.

Перш ніж відключитися, хлопець побачив перед очима щось червоне, і останньою його думкою було відчайдушне: «Невже наздогнали?..»

***

Темарі ввірвалася в маєток Учіх і загорлала так, що стіни здригнулися:

— УЧІХО!!! Я ЗНАЮ, ЩО ЦЕЙ БІЛОБРИСИЙ КРЕТИН У ТЕБЕ!!! ВІДДАВАЙ ЙОГО НЕГАЙНО!!!

У відповідь звідкись прилетіла ціла злива кунаїв, які пришили отетерілу від несподіванки блондинку до стінки. А тоді з’явився й Учіха — злий, роздратований, з активованим Шарінганом і в самих тільки штанах, що низько сиділи на талії.

«А тіло в нього що треба…» — відсторонено подумала куноїчі, а тоді накинулась на хлопця:

— Ти що робиш, ідіоте?! Відпусти мене негайно і віддавай Наруто!!

— Послухай сюди, блондинко. — процідив крізь зуби останній нащадок великого клану, схопивши дівчину за горло. — Не знаю, хто дав тобі право вриватися без дозволу в чужий дім, але ніякого пустоголового бовдура на ім’я Наруто тут немає. А ти ще заплатиш за свою нахабну поведінку. — Шарінган в очах погас; рука зіслизнула з шиї.

— Налякав їжака голим задом! Якби я слухала всі порожні погрози в свою адресу, мене б тут уже не було! А ви всі ховаєте цього ідіота, щоб він не одружився!

— У тебе що, пунктик на цьому? — примружив свої чорні очі він. — Чи комплекс, що якщо тобі не вдалося вийти заміж, то хай одружуються всі інші?

Блондинка навіть почервоніла від злості. Та як він сміє?!

— Відпусти мене негайно, і я вб’ю тебе!!

Хлопець тільки фиркнув, пильно оглядаючи дівчину.

— Ну, тоді відпусти і я піду шукати Наруто. Блін, точно!! — Темарі навіть забула про гнів на цього індика. — Поки я з тобою тут сиджу, він може втекти куди завгодно!! Відпусти!!!

Він і відпустив. Для того, щоб перекинути через плече і віднести на другий поверх.

А дім усе чув. І ці крики…

— Ти куди мене тягнеш, виродку?! Постав і відвали!! Інакше я тебе...

— Я ж казав, що ти заплатиш. От і прийшов час розплати. Мені зараз необхідно розслабитися.

— Я тобі не хвойда!!! Відпусти негайно!!! Я тобі голову відірву разом з руками й ногами і запхаю в …

— Не хвойда. Але може хоч так ти включиш нарешті свої курячі мізки і викинеш з голови цю безглузду ідею.

— Це не безглузда ідея!!! Чому він повинен бути сам, якщо всі інші…

— Заткнись.

…і крики іншого характеру, що залунали через деякий час. Старий дім усе бачить і все знає, і тихо усміхається у вуса.

(Звичайно, Темарі не дозволила б так просто себе перемогти, але... Недарма ж кажуть, що Учіха просто неймовірний у ліжку, а в блондинки вже давно нікого не було, тому вона вирішила на деякий час забути про Наруто... Зовсім на трішки.)

***

Перше, що побачив Наруто, коли розплющив очі, було чиєсь красиве обличчя, в ореолі яскраво-червоного волосся.

— Який хороший сон… — пробурмотів він.

— Нарешті ти отямився. Виходь на бій, негіднику! — і замість красивого обличчя перед ним з’явився не менш красивий та гострий меч.

— Поправка — сон поганий. — уточнив хлопець і піднявся на лікті, щоб роздивитися все навколо.

Він знаходився на невеликій поляні, оточеній величезними деревами. А меч на нього спрямовувала красива червоноволоса дівчина суворого вигляду і… в залізному обладунку?

— Е-е… Ти хто? — спитав хлопець, розуміючи, що нічого не розуміє.

— Я — Ельза Скарлетт із найкращої гільдії Фіору «Хвіст Феї»! — гордо мовила дівчина і наблизила меч до горла. — А тепер кажи де Люсі і виходь на бій!

Наруто наче по голові огріло. Люсі! І Темарі! Одруження! Ні!! Треба тікати!!!

Він скочив на ноги, відштовхнувши меча кудись у бік, і вже хотів було тікати, але зачепився об щось, звалився на землю, і за мить на ньому вже сиділа ця сама Ельза, під горлом був гостро заточений кинджал (навіть кров виступила), а сама дівчина суворо говорила:

— Ти не назвався. І не відповів на моє питання.

Блондин зітхнув. Він легко міг вирубати цю незнайомку і спокійно собі піти, але…

— Мене звуть Узумакі Наруто. Я — Хокаге Конохагакури або Селища Листя. Приємно познайомитися. — у дівчини видовжилося обличчя. — Люсі зараз живе в Суні, щаслива в шлюбі й чекає дитину. — у дівчини стали квадратними очі. — А тікаю я тому, що за мною женеться сестра Люсіного чоловіка з наміром одружити хоч на кому, але одружити, як це сталося з Люсі й Гаарою.

Ельза декілька разів покліпала очима, щоб отямитися, кинджал давно вже кудись зник, і Скарлетт сказала:

— У мене вже голова йде обертом… Надто багато інформації. Я тільки зрозуміла, що я не в своєму світі… як і тоді в Едоласі.

— О, то ти з іншого світу, як і Люсі, так? — зацікавився Наруто, навіть забувши про загрозу одруження.

— Так. — кивнула Ельза. — Коли вона не повернулася в гільдію після завдання, майстер Макаров послав мене розібратися в чому справа й повернути її. Але по дорозі я провалилася в якусь незрозумілу сяючу дірку й опинилася тут. А що сталося з Люсі? Ти щось казав про якусь історію з одруженням.

— О, це була дійсно кумедна історія. — реготнув блондин.

— Слухаю тебе уважно. — не міняючи пози, Скарлетт зручніше влаштувалася на Наруто і приготувалася слухати.

***

Сакура й Люсі брели по лісі.

— Сакуро… А чому ти сказала Темарі, що не знаєш де Наруто, а насправді знаєш? — порушила довге мовчання Люсі.

— А я й не знаю. — відізвалася та. — Я просто довіряю своїй інтуїції.

— Тобто, Темарі зараз дають хорошої прочуханки, а ми йдемо невідомо куди? Весело. — мовила блондинка, а тоді задумалася. Ні, щось вона не може уявити собі камікадзе-смертника, що виступає против Темари. Навіть якщо це Учіха Саске.

Вони вже досить довго йшли по лісі, а нічого не побачили і, як підозрювала колишня Хартфілія, вже й не побачать.

Але не встигла вона як слід обдумати цю думку, як вони несподівано вийшли на крихітну поляну між дерев і побачили прецікаву картину: верхи на Наруто, якого вони все ж знайшли, сиділа Ельза, якої по ідеї не повинно тут бути взагалі, і весело сміялася, а недороблений Хокаге під нею радісно шкірився. Видно було, що вони непогано проводять час у такій недвозначній позі.

Стривайте-но… Люсі закліпала очима. Що тут може робити її подруга Ельза Скарлетт, одна з членів гільдії «Хвіст Феї», яка знаходиться однозначно не тут?

Відчувши щось не те, червоноволоса дівчина підняла голову й витріщила очі. Наруто затих і собі почав витріщатися на цих двох. Сакура хотіла було вже щось сказати…

…коли затріщали кущі, на поляну вивалилася вся якась помнута Темарі й, указавши пальцем на жовто-червону парочку, урочисто закричала:

— АГА! Я вас спіймала! Тепер, Наруто, ти не відвертишся і одружишся прямо завтра! Так, усе, я за священиком! — і зникла, наче її тут і не було.

Наруто й Ельза — досі ошелешені — так и не змінили свого положення.

Люсі з Сакурою якусь мить стояли мовчки, наче переварюючи щойно побачене й почуте. Тоді рожевоволоса спитала блондинку:

— Ти не в курсі, чому Темарі одягла кімоно шиворіт-навиворіт? Замість чотирьох хвостів на голові тільки два... Та й вигляд у неї був досить потріпаний і якийсь дивний…

— Не маю ні найменшого уявлення… — задумливо відповіла колишня Хартфилія тоді, коли парочка на землі нарешті зрозуміла в якому положенні знаходиться, і з криками відстрибнула один від одного.

***

Весілля на наступний день все-таки сталося. Ну, і, звісно ж, не обійшлося без жертв…

Наруто рішуче від усього цього балагану хотів відмовитися й спустити на всіх Кураму, але Лис так само рішуче відмовився кудись спускатися, мотивуючи це тим, що нарешті дочекався того дня, коли його тупоголовий джирчурікі одружується, та ще й на такій красивій дівчині.

«Красива дівчина» в обличчі Ельзи замість того, щоб атакувати магією всіх без розбору, червоніла, зеленіла, блідла, синіла і ледь чи не падала замертво. Темарі з Сакурою досить намучилися з нею.

Люсі сиділа в перших рядах між почетних гостей разом зі своїм чоловіком, який примчав на весілля друга… тобто смертника-камікадзе одним з перших, і то тому, щоб улаштувати дорогій сестрі виволочку за все хороше, на що та й бровою не повела.

Улюблений усіма — особливо в цей день — Сьомий Хокаге спробував просити допомоги у друзів, та вони всі раптом (тобто, під пильним поглядом усе тієї ж Темарі) стали сліпі, глухі, німі й беспомічні, мов кошенята.

Зібралися гості. Найпочетніші. Які з величезним нетерпінням чекали закінчення цир… тобто, весілля й коли вже можна буде нажертися. Притягнули щасливого… тобто нещасного… тобто ніякого… ай, коротше, притягнули Узумакі, закованого товстими ланцюгами з чакри і з кляпом у роті. Бідному хлопцю не залишалося нічого іншого, як перебирати подумки найжорстокіші тортури й варіанти вбивств, щоб були якомога більш кривавими.

Під білі рученьки привели напівпритомну Ельзу. Поставили поруч. Але стояти вона не могла — весь час норовила впасти. Довелося ставити дерев’яні підпірки. Гості в залі тихо угорали.

(Я їх розумію — тільки уявіть собі: біля вівтаря стоять закований товстими ланцюгами наречений з кляпом у роті та сіро-біло-синьо-зелена напівпритомна наречена на підпірках. Та ще картина весілля…)

З кунаєм під ребрами від Темарі з ангельскою посмішкою на обличчі, священик — обливаючись сімома потами від страху — почав церемонію.

Коли в Наруто спитали чи згоден він узяти за дружини Ельзу, той відчайдушно закрутив головою, скажено блискаючи очима. Відповідь зарахували.

Коли в Ельзи спитали чи згодна вона вийти заміж за Наруто, дівчина все-таки зомліла і звалилася з підпірок. Відповідь зарахували.

Церемонія майже закінчилася. Залишилася тільки формальність — поцілунок.

Під бадьоре хропіння залу (навіть шипіння Темарі й тумаки Канкуро не допомогли) Ельзу привели до тями (вже без підпорок), а з Наруто зняли ланцюги й витягнули кляп.

Всі завмерли в очікуванні.

Парочка переглянулась, а тоді одночасно кивнула один одному. Ельза скинула фату й віддерла низ плаття, щоб не заважало. Схиливши голову, Наруто закотив рукави, а коли поглянув на зал, всі миттю зрозуміли, що їм торба — це були вже очі не Наруто, а Дев’ятихвостого Демона-Лиса.

Зрозумівши, що історія повторюється, Люсі вчепилася в Гаару, який, теж зрозумівши звідки ростуть ноги, пробурмотів щось про праску, яку забули вимкнути, і поспіхом ретирувався в піщаній сфері.

Узумакі розім’яв шию і почав складати дуже знайомі всім печаті, колишня Скарлетт викликала цілу купу мечів і обоє однаково хижо усміхнулися.

— Починаємо, Наруто?

— Починаємо, Ельзо.

І вдарив Апокаліпсис. Над яким лунав гучний регіт Курами.

Весіллє, весіллє, зарізали рака! Молодому голова, а молодій …