Дірка в небі, потраплянки, сваха Темарі й весілля

Люсі поверталася додому з чергового завдання, міцно притискаючи до себе Плю. Маленький зоряний дух, як завжди, бурмотів собі щось під носа, поки сама Заклинателька плавала в рожевих мріях про нарешті вчасно оплачену квартиру.

А все через те, що вона насилу позбулася Нацу, який іноді, точніше, завжди, міг бути просто набридливим, і залізобетонної турботи Ельзи. Позбутися Грея було простіше всього — отримавши у відповідь на питання "Чи не приєднатися до тебе на завданні?" тверде "Ні!" від розлюченої Заклинательки, маг льоду просто знизав плечима і пішов у своїх справах. Саме за цю рису характеру Фуллбастер і подобався їй більш за все.

З причини глибокого занурення в себе та в мрії, які нерідко заводили блондинку до всяких неприємностей, дівчина не помітила сяючу дірку прямо посеред стежки. Ну, і, відповідно, туди ж і провалилася разом з Плю та дикими криками. Хоча ні. Зоряний дух випарувався в ту ж мить, коли Хартфілія почала свій захоплюючий політ невідомо куди.

Ото не пощастило, правда?

Люсі все летіла й летіла. Кричати їй набридло ще в перші хвилини польоту. Ну його, тільки голос собі зірве. Покричить тоді, коли нарешті звалиться на когось чи на щось. А поки що краще помовчати.

Ех, не каркала б…

Адже політ у сріблястому вирі раптом припинився, і дівчину виплюнуло кудись посеред неба.

"Не зрозуміла…"

— А-А-А-А!!!!!!!! — неймовірно потужний крик сколихнув бідолашні небеса, і блондинка каменем полетіла вниз.

"Так, Люсі, зберися в купку! Ти ж Фейка! А "Хвіст Феї" ніколи не здається!" — з цими думками Хартфілія стиснула зуби і спробувала схопитися хоч за щось.

Вийшло — вона схопилася руками за кам’яний виступ будинку, повз який пролітала. Дивний такий дім — дах трохи округлий, з дивними виступами по боках, на одному з яких вона й висіла, а сам наче з затверділого піску. І все навколо схоже, якесь сіро-буре, наче одноманітне…

Куди ж її занесло на цей раз?..

І тут, ніби для повного щастя, на балкон під Заклинателькою вискочив скуйовджений червоноволосий хлопець, як змогла відмітити Люсі краєм ока, і гучно комусь, кого не було видно, закричав:

— Чудово!!! Тоді я одружуся на тій, яка прямо зараз звалиться мені під ноги!!! Це моє останнє слово!!!

Мовчав би, ідіот нещасний!!!!!

Пальці блондинки з "Хвоста Феї" не витерпіли такого напруження і …

Казекаге Суни був реально в шоці, причому в глибокому такому й конкретному, коли зразу ж після його слів йому під ноги звалилась якась запорошена блондинка.

Якусь мить панувала ошелешена тиша…

А тоді з кімнати пролунав єхидний до неможливості голос Темарі:

— Мрії, як бачиш, здійснюються. Канкуро, готуй весільне вбрання. Наш дорогий молодший братик нарешті одружується.

***

Ні, Гаара, звісно ж, знав про маніакальне бажання своєї "дорогої" старшої сестри одружити його хоч на біджу, але одружити. Та щоб воно було таких страшно величезних розмірів — навіть не здогадувався.

Кого тільки не підпихала йому Темарі — ніхто не пройшов перевірку. Це були шинобі Суни, дівчата з інших країн, полонені ніндзя, кухарки, посудомийки, прості люди, перші-ліпші перехожі — і це ще далеко не весь список, від якого молодший Собаку но рятувався ганебною втечею, не гідною Казекаге.

Та що робити, якщо жіноча стать стає все більш нахабною і вже просто лізе на голову, звішуючи ноги, та й не тільки на голову — це в прямому сенсі. Тут уже не рятували ніякі техніки.

Чого вони тільки не придумували, ці жахливі фанатки! Підсипали афродізіаки й любовні зілля, вдиралися в двері й вікна, якимось незрозумілим чином проникали вночі в його кімнату в одній нижній білизні, а то й без неї, чи взагалі фіг знає в чому (коли Гаара вперше побачив таке "диво" у вікні, то ледь інфаркт не заробив), намагалися захопити його бідну тушку різноманітними легальними й не дуже техніками, затягували (точніше, намагалися) в глухі провулки, накидалися з-за кущів, один раз навіть ледь у мішок не запхали — і це ще був далеко не кінець бурхливої жіночої фантазії.

Ще б пак! Хто б не хотів одружитися на легендарному Собаку но Гаарі — Казекаге Селища Піску, головнокомандуючому війська в Четвертій Війні Шинобі, героєві і просто класному й красивому хлопцеві? Вірно! Всі! І зразу! І побільше! Незаміжні дівчата й жінки у віці від 15 до 40, а то й більше, а то й менше, а то й… Коротше, ви зрозуміли.

Червоноволосий спробував перевести стрілки на свого старшого брата Канкуро, але тут з’ясувалося, що в нього є дівчина, дуже таємна, але цілком реальна. От і доводилося покладатися на свої нижні дві кінцівки, які, на щастя, досі його не підводили.

А сьогодні Темарі закотила скандал — або одружишся сам, або одружу тебе я особисто і на кому завгодно, хоч на Орочімару, бо мені це вже набридло.

Сестра його вже дістала по саме не хочу, якщо не виїла ще всі внутрішні органи, тому, в пориві дуже негативних емоцій (придушити б її, так не можна — родичка все-таки), він ляпнув, що одружиться тільки на тій, яка прямо зараз упаде йому під ноги. Думав, що всіх обхитрив.

Наївний… У Долі щодо цього є своя думка.

Ну, вона й упала. Запорошена, скуйовджена, не схожа сама на себе, але геть упізнавана особа жіночої статі з довгим світлим волоссям і великими… еммм… великими очима, ага. Надто коротка спідниця надто чітко підкреслювала апетитну попку, а це, яке декольте, взагалі забирало дар мови, ледь не вивалюючись з тісної майки.

Твою ж…

Велика Камі все ж почула чиїсь молитви. Знати б тільки чиї?..

***

Готувалися до весілля… чи до похоронів (з точки зору відкинутих дівчат) дуже бурхливо й радісно. Не менш бурхливо й радісно ловили і в’язали нареченого, який теж не менш бурхливо й радісно спробував звалити подалі. Не менш бурхливо й радісно одягали наречену, яка активно цьому впиралася, виривалася й кричала якісь загадкові слова: "Ельзи на вас усіх немає і Водолія з нею!!!" Обдурені в найкращих почуттях дівчата з усіх боків і сил нападали на маєток Казекаге і будували плани помсти, разом з цим намагаючись врятувати свого обожнюваного Гаару, який тільки сахався від таких радісних перспектив бути роздертим на сувеніри, адже ділитися своїм скарбом жодна з них не збиралася.

Коротше, було дуже весело.

Нарешті настав день весілля. Жіноча частина Суни оголосила бойкот і вирішила не прийти з принципу. Зате прибув радісний Наруто та інші Каге, які жах як хотіли побачити нарешті дружину Казекаге, і його переконань, що "мені й одному добре" рішуче не чули. Священика витягнули з запою, пристойно одягли і всучили в руки потрібну книгу, сподіваючись, що він усе-таки щось побачить там потрібне запухлими очима. Взяли б когось іншого, та інші священики — від радості, що їхній дорогоцінний Казекаге все ж вирішив піддатися священним узам шлюбу — були в іще гіршому стані.

Гаара бісився. Гаара хотів улаштувати "Піщаний гріб" і похоронити всіх ідіотів тут заживо, та в нього чомусь не вийшло. Видно, тому, що кудись зник його гарбуз з піском. Гаара хотів було вистрибнути з вікна, але, побачивши там романтично налаштованих панянок з сердечками замість очей, засумував і передумав. А поки думав, як іще можна звідси зникнути і, бажано, непомітно, прийшла свята кара у вигляді Канкуро, що радісно скалив зуби…

Люсі бісилася. Люсі хотіла викликати духів і винести тут усе до дідька лисого, але в неї чомусь не вийшло. Видно, тому, що ключі її загадковим чином кудись зникли. Люсі хотіла вистрибнути з вікна, але, побачивши там агресивно налаштованих панянок з дивною та загрозливою зброєю в руках, засумувала й передумала. А поки думала, як іще можна звідси зникнути і, бажано, непомітно, прийшла свята кара у вигляді Темарі з багатообіцяючою посмішкою на обличчі…

***

Гості вже почали хвилюватися. Ще б пак! Адже Гаара все-таки примудрився втекти декілька разів (правда, його майже зразу ловили), а Люсі примудрилася покусати й подряпати своїх охоронців, яких миттю відправили в госпіталь на прививки від сказу.

Довелося все починати заново.

Нарешті, прийшли наречений та наречена. Тобто, їх привели. Під конвоєм. Ошатно й церемонно одягнених, закованих у наручники (обох), з кляпами в ротах (обох) і з пов’язками на очах (теж обох). Про те, щоб наречний зустрічав наречену біля вівтаря не могло бути й мови — нікого було вже на охорону ставити: ті в госпіталі, ті бояться, ті втекли. А в Канкуро й Темарі своїх справ вистачало, щоб ловити цих двох ідіотів, які ще просто не усвідомлюють свого щастя.

Гості прихильно прийняли це дрібне порушення. Головне, щоб ці двоє ще не закільцьованих індивідів не втекли і все пройшло гладко, а там уже байдуже.

Священик з усіх сил старався не хитатися й стояти рівно — все-таки, йому доручили таку важливу подію провести. Якщо щось піде не так, то він перший і огребе від дорогих родичів нареченого по саме не хочу.

Звідкись почулося якесь бурмотіння, обурене таке, тоді дикий не менш обурений крик "ЩО-О??!", а тоді звук удару й падіння тіла.

— Сакуро, за що?!

— Ти чого репетуєш, придурку?! Зараз вінчальна церемонія йде! Знайшов час та місце на свої дурощі, бовдуре останній!

— Це не я, це все Курама! Він регоче з мене й обзиває імпотентом, тому що деякі, мовляв, уже одружуються, а в мене й досі немає дівчини!

Всі присутні одночасно повернули голови в його бік, в очах усіх Каге спалахнули яскраві такі багатозначні вогники, а Гаара єхидно й мстиво усміхнувся крізь кляп.

Наруто зблід і сховався під лавку.

Чує моя ліва п’ятка, що наступне весілля буде вже у нашого білобрисого Хокаге…

Але повернімося до церемонії.

Священик почав своє занудне бурмотіння, з усіх сил стараючись не схибити. Час від часу в бік його тицяв Канкуро, щоб не спав і читав швидше, а Темарі голосно кашляла, щоб розбудити перші ряди, які зовсім уже непристойно хропіли. В Гаари з Люсі було одне на двох злюще обличчя, тому всі присутні згадували техніки миттєвого зникнення з місця, щоб можна було опинитися десь дуже далеко звідси, аби не потрапити цій парочці під гарячу руку, коли вони звільняться. А що рука ця буде дуже навіть гаряча — знали всі точно. У тих двох он які обличчя багатозначні й кровожерливі, незважаючи на кляпи з пов’язками.

Нарешті настала основна частина. Перші ряди навіть хропіти припинили й вичікувально втупилися в цю незвичайну парочку біля вівтаря.

— Чи згоден ти, Собаку но Гааро, взяти за дружину Люсьєну Хартфілію? Ну, і все таке інше… — у бідного священика язик пристойно вже так заплітався, та йому це пробачили — швидше б уже!

Канкуро витягнув кляп.

— Помріть, гади!!!!! Ні за що!!!!!! — отруйною змією зашипів Гаара.

Кляп повернули на місце.

— А ти, Люсько? — священик уже ледь стояв на ногах і косів прямо на очах.

Темарі витягнула кляп.

— Я тобі не Люська!!! — виплюнула розлючена дівчина. — І я краще здохну, ніж… — кляп повернули на місце.

Гості зааплодували. Священик — і так косіше нікуди — ще більше покосився на Темарі, хоча куди вже там. Та кивнула.

— Ну тоді, гик, оголошую вас, гик, чоловіком та дружиною, гик! — з цими словами бідолаха нарешті звалився на підлогу, відпрацювавши, нарешті, своє.

Гості напружилися, готові в будь-яку мить тікати куди подалі, а з Гаари й Люсі нарешті стягнули всі лишні атрибути (пов’язки, кляпи, наручники).

Всі завмерли, готові до вибуху.

А Гаара з Люсі пильно оглядали один одного (хто не зрозумів, досі в них якось не було такої можливості). Блондинка, з теплими карими очима й шикарними формами, та червоноволосий хлопець, з дивовижними бірюзовими очима й дивним знаком над очима. Обоє не обділені красою. Він статний. Вона струнка. Обоє готові почати масове вбивство у стані афекту… Ну і чого їм ще не вистачає?!

— Твою наліво, чого ж ви зразу не сказали, що він/вона такий/така красивий/красива?! — пролунав спільний обурений крик. А тоді Казекаге Суни притягнув блондинку до себе і впився в її губи пристрасним поцілунком (вона точно не була проти), після чого їх двох накрила піщана сфера й вони зникли. Мовляв, вибачте, але подальший перегляд платний.

Гості провели їх аплодисментами і пішли нарешті жерти. Темарі витерла піт з лоба і щасливо усміхнулася. Фух, збагрили нарешті. А Канкуро хитро покосився на Сьомого Хокаге, який так невчасно пробігав повз, і єхидно так спитав:

— То що, Наруто, коли твоя черга?

Гості в залі довго ще не могли зрозуміти звідки лунає дикий ржач когось з підозріло знайомим голосом Дев’ятихвостого Демона-Лиса.

Категорія: Naruto | Додав: Black_Symphony (09.08.2020) | Автор: Black_Symphony
Переглядів: 26 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]