Роздратований Хідзіката Тоширо йшов по вулиці і курив. Люди навколо шарахалися від чорної аури, що оточувала хлопця.

А все через придурка-садиста. Ні, брюнет, звісно, знав, що той його ненавидить і всіляко намагається якщо не вбити, то покалічити або наробити капостей точно. Але телевізор сюди навіщо вплутувати?

Брюнет витягнув сигарету з рота і випустив струмінь диму в небо. Ідіот Окіта. Не міг дочекатися, поки закінчиться дорама і тоді стріляти? Кретин. А так, поки Хідзіката нахилився за паличками, котрі випали з його майонезного десерту, придурок вистрелив ззаду. І влучив у телевізор замість нього. Ідіот.

А потім ще й стояв і вимахував хустинкою, дивлячись йому вслід, і примовляючи при цьому:

— Гарно подивитися дораму! Здохни по дорозі, Хідзікато-козляро!

Тьху!

Хлопець зупинився і поглянув у небо. Не хочеться йти до цього кучерявого бовдура, але якби не остання серія… І ця тупа цікавість… І несподіваний вільний час… То він би ніколи не пішов до Гінтокі!

Будемо сподіватися, що його немає вдома.

Відкривши двері, і навіть скинувши взуття, Тоширо похмуро погукав кучерявого ідіота. У відповідь почулося якесь нерозбірливе бурмотіння, і замголовнокомандуючого побачив, що перед телевізором, на екрані котрого мелькали знайомі обличчя, сидить одна тільки китайська дівчина, щось жує і не відриває погляд від екрану.

Не розмінюючись на дрібниці, Хідзіката розвалився на дивані поруч, пустив дим у стелю і, не дивлячись на сусідку по дивані, запитав:

— А де цей ідіот? Котрий любитель Джампу?

— Гін-тян у лікарні. — мовила ято, не відриваючи погляду від екрану. — Він знову переїв солодкого, і лікар хотів забрати його на досліди, але Гін-тян не захотів, тому мені довелося дати йому під дихало, і Шимпачі потягнув його в лікарню. — дівчина відкусила шматок невідомо чого і промимрила: — Я додивлюся дораму і піду в лікарню всім накостиляти, якщо Гін-сан ще не втік звідти. А ти чого прийшов?

— Придурок-садист розгромив телевізор. — хмикнув задоволено Тоширо. Задоволено від того факту, що Гінтокі опинився в лікарні. — А я дораму хочу додивитися.

— А, так-так, сьогодні остання серія… — знову з повним ротом промимрила китайка.

Мимоволі здивувавшись, як вона ще не подавилася, Хідзіката зробив останню затяжку, і викинув те, що залишилося від сигарети, кудись. Та й хрін з ним куди, не його дім.

А в дорамі кипіли свої пристрасті. Там сварилися, мирилися, погрожували один одному, відкривалися страшні таємниці, зізнавалися в коханні, викривали негідників і головних злодіїв… Загалом, голова йшла обертом.

Тоширо пішов би геть, але… Це ж остання серія! Він бачив усі серії, а цю не подивиться? Грррр, бісова цікавість.

Витягнув сигарету, але запалити не встиг, тому що отримав сильного копняка, від котрого пробив головою сусідню стіну.

— Дурепа!!! — гаркнув, як тільки звільнив голову. — Ти що робиш?!

— Куріння небезпечне для здоров’я. — пролунала спокійна відповідь.

— Ідіотка.

А далі обидва сиділи мовчки і спостерігали за телевізійними пристрастями.

І нарешті — остання сцена.

— Бее! — скривилася Кагура, дивлячись на поцілунок головних героїв. — Виглядає так, наче вони хочуть відгризти один одному носи.

— Та що ти розумієш? — роздратовано фиркнув Тоширо. Роздратовано від неможливості закурити. — У них кохання. Зрозуміло, чому Окіта називає тебе невмійкою-ідіоткою.

— Сам він нічого не вміє! — огризнулася Кагура, різко повернувшись до нього і навіть забувши про їжу.

— Ой, а ти начебто вмієш! — ядуче засміявся замголовнокомандуючого, єхидно поглядаючи на дівчину.

— Я — ято! — гордо заявила. — Я вмію все!

— Та невже? — усміхнувся Хідзіката і схилився ближче. — І навіть цілуватися вмієш? Так, щоб не відгризти носа?

— А от і вмію! — гордо задерла підборіддя дівчина.

— Доведи!

— І доведу! — з цими словами вона кинулася його цілувати. Ну, як цілувати… Якщо дотик вуст до вуст можна так назвати. Але зовсім не те, що мав на увазі Тоширо.

— Ідіотка! — відкинув він її від себе. — Та хіба це поцілунок?! Та хто так цілується?! Зараз я покажу тобі як треба!!

І тепер він штовхає її на диван, зминає і покусує її губи, поки вона від подиву не відкриває рота, чим він і користується, просуваючи язика назустріч її язику і вступаючи з ним у сутичку.

А тоді різко відсувається і запитує:

— Ну? Зрозуміла як треба правильно цілуватися?

Дівчина якусь мить подумала, а тоді сказала:

— Ні. Покажи ще.

Розлючений хлопець і показує. Тільки от не помічає він, яким хитрим блиском блистять очі Кагури.

— Тепер зрозуміла?

— Трішки…

— Що означає «трішки»?!

— Ну, покажи останній раз.

Брюнет підозріло дивиться на дівчину під ним. Розчервонілася, очі блистять хитрим блиском і весь її вигляд ясно дає зрозуміти, що все вона прекрасно зрозуміла і просто отримує задоволення від «навчання». Ах, так!

— Зараз тобі буде останній раз… — диявольська посмішка розпливається по обличчі Тоширо, і, перш ніж Кагура встигає щось зробити чи сказати, її цілують так, як не цілували досі. Владно, жадібно, пристрасно, даючи зрозуміти яким повинен бути справжній поцілунок. Звісно ж, не відповісти на такий поцілунок було би справжнім ідіотизмом, що і робить дівчина, а от руки брюнета вже блукають по її тілу, вивчаючи кожен його міліметр, кожен вигин та випуклість.

І в якусь мить поцілунок переходить на шию, а чоловічі руки стискають груди, і дівоче тіло вигинається назустріч, а з рота виривається перший стогін.

Почуття бушують, як шторм в океані, повітря катастрофічно не вистачає, тіла горять, і все йде наче за старим і древнім мотивом. І він уже навіть забуває про те, що хотів провчити, а вона — посміятися.

Та й курити вже навіть якось не хочеться… Чи це передчуття того, що зараз буде щось набагато краще за нікотин?..

— КАГУРО!!! Ми повернулися! Лікар помилився! Ми його відкопали і прийшли назад! А що ти…

— А-а-а!!! Кагуро, як ти посміла влаштувати розпусту в моєму домі без мене?!

Два потужних копняка — і дві фігури полетіли кудись дуже далеко.

Дівчина гнівно потирає руки і каже:

— Гін-тян, іноді ти буваєш таким бовдуром і так не вчасно.

— І не кажи, краще б лежав у лікарні і читав свій Джамп. — сказав Хідзіката, дивлячись услід цим двом.

Парочка переглянулася. В обох помнутий перекручений одяг, палаючі щоки і очі блистять якимось загадковим блиском.

— То що? Продовжимо навчання?