Найсильніша команда Хвоста Феї повернулася з чергового завдання і, з причини крайньої втоми, всім складом завалилася до Люсі додому.

Сама Заклинателька не дуже-то й була рада цьому факту, але з Ельзою та хлопцями не посперечаєшся. Та й усі вони надто втомилися на завданні, щоб лаятися або йти кудись іще. Всім хотілося тільки помитися й завалитися дрихнути.

За ванну ледь чи не бійка вийшла, тому що кожен хотів піти першим, а Люсі, яка тут узагалі-то жила, і на правах господині могла йти першою, навіть не слухали.

Розсудила все, як завжди, Ельза.

— Ну, якщо вже тут така справа, пропоную митися по двоє — так буде краще за все. Значить, першими підуть Грей з Люсі, а потім ми з Нацу.

— А чому це я повинна митися з хлопцем?! — закричала багряна Хартфілія. — Давай краще ми з тобою разом підемо, а Грей піде з Нацу!

— Во-во, згоден! Я не збираюся знаходитися в одній ванні з дівчиною! — докинув Грей. — Ви ж мене потім разом уб’єте!

Нацу теж щось там обурено пихтів за спиною, але Титанія так на всіх поглянула, що лишні питання відпали тут же.

— Тому що так буде швидше. — відрубала вона суворим голосом, давлячи своєю страхітливою аурою на Грея з Люсі. — Крім того, Нацу з Греєм швидше ванну тобі рознесуть, аніж помиються. І я хочу про дещо поговорити з Нацу. — і кинула на драконоборця такий погляд, що той зблід і спробував сховатися під ліжком. Люсі запідозрила, що розмова напевно буде про руйнації на останньому завданні, до яких Нацу був причетний більш за все, бо Грей з Люсі саме були в лікарні, де їм заліковували рани, а Ельза пішла до замовника доповісти про виконання і за нагородою. Якого дідька Нацу поліз руйнувати все навколо — він так і не сказав, тільки дувся весь шлях додому (ну, крім поїзда, де його просто нудило). — Так що зібрали всі необхідні манатки й миттю до ванни! Ви нас із Нацу затримуєте! — гаркнула чарівниця переозброєння, і чорно-білу парочку тут же здуло з місця.

— Ельза страшна… — пробурмотіла Люсі, намагаючись віддихатися від переляку за дверима ванної. — Скільки вже часу пройшло, а я все ніяк не звикну.

— Це точно. — погодився Грей. — Але нам ще пощастило, у порівнянні з Нацу.

Парочка хіхікнула, уявивши, що зараз відбувається у вітальні. Еге ж, рожевоволосому чарівнику зараз не позаздриш.

Та сміх сміхом, а треба вирішувати, що робити.

— Може, я поки відвернуся, ти швиденько помиєшся, а потім поміняємось? — запропонував засоромлений чарівник крижаного сотворіння, чухаючи потилицю і стараючись не дивитися в бік подруги.

— Боюся, Ельза запідозрить щось не те. — відповіла не менш засоромлена блондинка, теж не дивлячись в бік брюнета. — Вона ж натякала на слово «швидко». Та й не хочеться довго тягнути. Ми всі дуже втомилися, так що я згодна з Ельзою, що треба швиденько похлюпатися і йти спати. Та й ми з тобою вже скільки часу знаємо один одного — що тут такого? — дівчина явно намагалася здаватися хороброю, тому що засоромлення нікуди не ділося, а тільки виросло.

— Згоден. Діватися нам все одно нікуди, під гарячу руку Ельзи потрапляти не хочеться, тому пропоную сісти спинами один до одного і швиденько поробити всі справи. То як?

— Ну, іншого плану в нас усе одно немає, так що давай.

Засоромлені по саме не хочу чарівники гільдії «Хвіст Феї» квапливо розділися й швидко шмигнули у воду, тут же сідаючи спинами один до одного.

— Я взагалі не розумію, як ти можеш соромитися, якщо ти закінчений ексгібіціоніст. — пробурмотіла Хартфілія, швидко шуруючи мочалкою по тілу.

— Ти сама чудово знаєш звідки взявся мій ексгібіціонізм. — відповів Фуллбастер, намилюючи голову. — Це дві зовсім різні речі. Тим паче, ти дівчина. Це ніби як непристойно. Ну, і все таке інше…

— Дякую, що ти це розумієш. А то й так незручно якось…

— Це точно.

Далі миття відбувалося в тиші.

Люсі вже майже закінчила, але залишилося останнє — помити спину. І ось тут виникли певні труднощі, бо всю спину дівчина, як не старалась, охопити не зуміла, а залишити просто так не могла. Довелося — червоніючи ще більше — тихенько прошепотіти:

— Грею… А ти не міг би мені допомогти?

Вона відчула, як він тут же завмер, і так само тихо спитав:

— Чим?

— Можеш… — від засоромлення дівчина запнулась, але потім зібралася з духом, заплющила очі і швидко випалила: — Можеш мені спину потерти? А то я не всюди дістаю… — і тут же гаряче почервоніла. Адже вона ніколи ще не просила про таку особисту справу хлопців, і вже тим паче не приймала з ними спільно ванну! Було чого соромитися!

Якусь мить позаду було тихо. А тоді Грей пробурмотів:

— Добре…

Люсі, не дивлячись, віддала йому мочалку, й сіла, обнявши руками ноги й схиливши голову. Рум’янець так і не зникав з її щік.

Хоча, здавалося б, чому?

Адже Грей просто друг по гільдії і товариш по команді. Вона знає його вже багато років, вони разом з Нацу та Ельзою пройшли вогонь, воду й мідні труби, війни, монстрів, ВМІ, нашестя драконів, богів та інших жахів. Так що все має бути гаразд.

Тільки чому ж так швидко б’ється серце?

Грей за спиною мовчав, за що Люсі була йому вдячна. Ситуація зараз якось не розташовувала до розмов. Треба якомога швидше все це закінчити і йти геть. А завтра все це забудеться.

Так і буде.

Швидко впоравшись з проханням дівчини, хлопець відвернувся і зайнявся своїми справами.

Заклинателька вже майже закінчила з банними процедурами — залишилося тільки вилізти і сполоснутися, як раптом Грей тихо покликав її:

— Люсі… Ти не могла б мені допомогти з тим же?

Від несподіванки блондинка, що вже майже вилізла з ванни, незграбно смикнулася, не втримала рівновагу, послизнулася й почала падати.

Фуллбастер же, почувши дивні звуки, швидко розвернувся і встиг схопити дівчину перш, ніж вона пішла під воду.

— З тобою все гаразд? — стривожено спитав маг крижаного сотворіння, тримаючи Заклинательку в міцних обіймах і не зводячи з неї погляду.

— Т-так, уже все добре, дякую тобі… — пробурмотіла та, так само не відриваючи погляду від брюнета.

Повисло якесь таке дивне мовчання навпіл з таким ж незрозумілим напруженням. Серця стукали гучно, швидко й наче в унісон.

Грей Фуллбастер почав повільно нахилятися до Люсі Хартфилії, не зводячи погляду з її напіввідкритих, пухких і таких заманливих губ.

Треба було вирватися й тікати подалі, та його темні очі наче не відпускали, затягували, наче трясовина, — глибоко, далеко, кудись туди, де страшно й незрозуміло, але так заманливо й солодко. Де хочеться спробувати та зрозуміти — як це?

Вона потягнулася йому назустріч… але в двері раптом гучно застукали, й Ельза закричала:

— Гей, ви надто довго там! Я ж казала швидше, а то всі спати хочуть, а мені ще Нацу до тями приводити! Вилізайте негайно!

Перелякана парочка шарахнулась один від одного подалі, і банні процедури закінчилися дуже швидко.

Вночі Люсі все ніяк не могла заснути.

Збоку тихо сопіла Ельза, хлопці дрихли на підлозі, а сама Заклинателька дивилася в стіну і прокручувала в голові момент у ванній.

Що б сталося, не постукай Титанія тоді в двері? Грей би її… поцілував? І це був би її перший поцілунок!

Від таких думок дівчина червоніла і хитала головою, щоб їх викинути. Ну і добре, що Ельза постукала! Адже їм з Нацу теж треба було прийняти ванну, а вони тут з Греєм потрапили під якусь ману незрозумілу. Так що все просто чудово.

От, так і є.

От тільки в глибині душі тихенько так нила маленька іскорка, якій… хотілося, щоб Грей тоді її поцілував? Та ну, маячня яка! Не може цього бути.

Люсі сердито струсонула головою і перевернулася на спину.

Так, усе, годі про це думати. Треба спати, а то завтра ще йти в гільдію майстру про завдання відчитуватися. Цікаво, з якої причини Нацу тоді почав руйнувати все підряд? Треба буде Ельзу розпитати.

Блондинка все же вирішила спробувати заснути, як раптом заскрипіла підлога, вона різко розплющила очі, щоб зрозуміти, що сталося, але встигла тільки помітити, як Грей різко нахиляється до неї й цілує.

І не було нічого кращого й солодшого за цей її перший поцілунок, від якого мурашки бігли по шкірі, а серце стукало, як божевільне.

Через декілька хвилин — чи годин? — цих солодких тортур, Грей нехотячи відліпився від неї, щоб тихо прошепотіти на вушко:

— Мені здається, що скоро ми будемо приймати ванну разом на цілком законних основах.

Примітка.

Чому Нацу будівлі руйнував? Так його не пустили в закусочну, тому що, мовляв, чули про нього всяке, і не завжди хороше. Ну а Нацу образився.

Хоча особисто я вважаю, що якщо чули, то краще би пустили. Задля уникнення, так би мовити. А так самі винні.