Нацу сидів, привалившись до стійки, і нив, що немає завдання, яке б йому підходило. Навіть звичайна бійка його не цікавила. Біля нього сидів Хеппі і зі щасливим виглядом поїдав рибку. Міра, що стояла за стійкою і протирала чергову склянку, співчутливо посміхалася вогняному чарівнику. 

Поруч присіла Джубія і попросила попити. За мить Міражанна подала їй коктейль, але дівчина-вода не встигла навіть взяти його в руки, як Лілейний збив зі стійки Хеппі, той хвостом зачепив коктейль Джубії, котрий і пролився їй на шубу. 

- Ой, Джубіє, давай-но сюди свою шубу, я заперу її. - почала клопотати Штраус.

- Та ні, дякую, не треба. Саме висохне. А поки що я зроблю ось так. - синьоволоса дівчина почала рішуче закочувати лівий рукав, котрий, власне, і постраждав, до ліктя, а за ним і правий для симетрії. 

Нацу, котрий досі ліниво блукав поглядом по гільдії, раптом підскочив на своєму стільці так, наче його блискавка влупила, і втупився уважним поглядом на ліве зап'ястя Локсар. Точніше, на малюнок, що був там зображений - половинка краплі води, охоплена полум'ям. 

А він іще чухав голову що це все означає... 

Хлопець навіть кілька разів закліпав, щоб переконатися в тому, що йому це не ввижається, а тоді обережно так спитав: 

- Джубіє, а ти ще не знайшла свою пару? 

- Та ні. - зітхнула синьоволоса, а тоді потягнулася до нового коктейлю, приготованого Мірою замість старого. - Я думала, що це буде милий Грей, але в нього виявився геть інший малюнок. І тоді я вирішила, що буду сильною і прийму будь-кого, кого приготувала мені Доля, лиш би бути щасливою. Навіть припинила говорити про себе в третій особі, от. - з гордістю промовила дівчина і зробила ковток. - А ти? - глянула вона на хлопця.

- Здається, я щойно її знайшов... - прошепотів зблідлий Саламандр, простягаючи на огляд дівчині свою праву руку і заплющуючи очі в очікуванні реакції. 

Начебто нічого такого, ти просто знайшов свою пару, але чого ж так страшно? 

Джубія якусь мить з подивом дивилася на руку перед нею, а тоді зблідла, як і Нацу. Коли побачила знайомий малюнок - половинка краплі води, охоплена полум'ям. І якщо скласти разом обидва зап'ястя - своє та його, - то вийде... 

Взагалі-то, вся ця катавасія з парами й рідними душами почалася зовсім недавно. 

Ще недавно Фіор нічого такого не знав, а одного чудового ранку всі його жителі прокинулися з якимись дивними татуюваннями на руках трохи вище зап'ястя. Поки не піднялася паніка, у справу втрутилася Рада Магів, котра намацала десь у старих запорошених книгах, що ці дині малюнки - мітки соулмейтів. Тобто, ця мітка означає, що десь по цій землі бродить твоя істинна пара, призначена тобі долею. І впізнати її можна тільки за малюнком на руці - якщо з'єднати дві такі половинки, то ви назавжди будете разом, і ніщо не зможе вас розлучити. 

Звісна річ, усі тут же кинулися шукати свої половинки. Та виходило це далеко не в кожного. А іноді виходили ті ще ситуації, наприклад, коли однакові мітки отримували люди, що досі ненавиділи один одного. Або яким начхати один на одного. Або як зараз, у випадку з Нацу та Джубією, що досі були один одному тільки хорошими товаришами, й ніякою симпатією там і не пахло. 

Ну і виходило те, що виходило... 

Якусь мить чарівниця води мовчала, дивилася на мітку і дурнувато кліпала очима. Драгніл сидів тихіше води, нижче трави, намагаючись навіть не дихати, і не міг уявити, що його чекає далі. 

Ще кілька секунд панувала тиша, а тоді на всю гільдію пролунав оглушливий крик радощів: 

- Я ЗНАЙШЛА ЙОГО!!!!! ЗНАЙШЛА СВОГО СОУЛМЕЙТА!!!! 

Усі тут же покидали свої справи і втупилися на цю диво-картину: біля стійки Джубія Локсар танцює якийсь дивний танець і вся прямо сяє від радості, а Нацу Драгніл, що сидить там же, вимахує руками й нервово шепоче: 

- Тихіше, тихіше... Навіщо так голосно? 

Міражанна, що стояла за стійкою, навіть сльозу пустила від замилування цією парою. 

Та не встиг ніхто й слова сказати в якості привітання, як синьоволоса чарівниця сплела ласо з води і тут же обплутала ним рожевоволосого хлопця; той навіть вякнути нічого не встиг. 

- Я знайшла свою Долю та своє щастя, і фіг я його втрачу. - хижо вишкірилася дівчина, від чого всі відсахнулися, а спійманий маг вогню зблід ще більше, ніж досі. - Так що ми зараз же йдемо робити ритуал закріплення. Ага, гуртожиток не підійде, там надто багато народу, будуть заважати... Значить, ідемо до твого дому. Хеппі! Показуй, де ви живете! 

Радісний синій кошак полетів до виходу. За ним поспішила рішуча Джубія Локсар. Котра, підозрюю, незабаром стане Драгніл. Сам же Нацу відчайдушно намагався звільнитися, вирватися і репетував на всю горлянку: 

- Допоможіть!!! Я не хочу ритуалу закріплення так швидко!!!! 

Та двері за ними закрилися, і гільдія почала бухати в честь нової парочки соулмейтів. 

Тому що всі знали, що від своєї пари не втечеш. А в Нацу така реакція від незвички, адже раніше його з Джубією нічого не пов'язувало. Вони були всього лиш напарниками з одної гільдії, готові прикрити один одному спину, якщо буде треба, і стати горою, але не більше. Тим паче, маг води божеволіла від Грея Фулбастера, а тут таке... Та нічого, ритуал закріплення все виправить. Що це за ритуал такий? Ну, щоб соулмейти остаточно стали парою, їм потрібно закріпити союз. Тобто, переспати. Тільки тоді їхні мітки поєднаються, і вони будуть щасливі до кінця життя. 

Адже хто шукає, той обов'язково знайде!