Обсесія 5-6
| Симптом 5. Контрастні думки Зайшовши до кабінету, Юн Бум старанно не дивився у бік Сану. Він мовчки пройшов мимо нього і сів за вільну парту. Біля Сану було порожньо. Напевно йому набридла уже та хвойда. Радості ніякої. Виклавши підручники, Юн Бум розтікся на парті і став чекати на викладача. До нього підійшла чепурна Ло Кім. – Книжку забула. Вона була одна з тих небагатьох, хто не млів від Сану. Проте до Юн Бума ставлення було як і у всіх. Вона намагається не кривитись, сідаючи біля мене. А ще це вона завше нарікає на мій запах. І чому вона думає, що я не проти?! Проте Юн Бум промовчав і посунув підручник на середину парти. Від Ло Кім приємно пахло – легкий аромат польових квітів. Ледь Солодкий. Хоча Юн Бум цей запах не любить. А як пахну я? Мимоволі він глянув на Сану. Їх погляди зустрілись. Юн Бум дивився налякано. Сану – моторошно. Вбивче. Мабуть, це через те, що він дізнався про… Юн Бум відвернувся і замружився. Хочу не бути тут. На наступну пару Юн Бум вирішив засісти на задній ряд – подалі від викладача та одногрупників. Він хотів відсидіти останніх півтори години в університеті на самоті. І Юн Бум ну аж ніяк не очікував, що там сидітиме Сану. Він завмер. Навряд він захоче сидіти зі мною тому краще піти. Юн Бум невпевнено позадкував, проте, на його подив, Сану поплескав по лавці біля себе, припрошуючи. Юн Бум ошелешено витріщився на Сану і поспішно сів поруч. С-сану?.. Хвилина напруженої тиші здалася Юн Буму вічністю. А потім Сану вхопив його за комір і притягнув до себе. Між їх обличчями було всього лише кілька жалюгідних сантиметрів. Юн Бум відчував гаряче дихання Сану а своїх губах. Його щоки запашіли. – Ти мав сісти зі мною. Від його голосу по тілу пройшлися мурашки. Юн Бум відкрив рот, проте не зміг видавити з себе ні звуку. – А ти сів з отією... дурепою. Він струснув Юн Бума і відпустив. – Щоб більше не сідав з нею. Юн Бум навіть і не думав поправити свій комір, який перекособочився. Він отетеріло витріщався на Сану і закривав-відкривав рот мов риба. – І взагалі ні з ким, окрім мене. Юн Бум зблід і знову почервонів. – Угу. Симптом 6. У хворого з’являється тривожність Сану став підсідати до Юн Бума і на парі з філософії. А потім і на решту пар, які проходили в кабінетах з партами. Юн Бум не тямив себе від радості і тепер дивився зверхньо на тих, хто вважав його не достойним Сану. І хто тепер лузер? Сану тепер сідає зі мною! Не з кимось з вас – зі мною! Сану вибрав мене! Раніше Юн Бум був непомітним – частиною інтер’єру, тінню, невидимкою. А тепер від нього не відривали невдоволених поглядів. Гнів. Заздрість, ненависть, ревність і вдвічі більше огиди стало у поглядах його одногрупників. Дійсно так? Юн Бум ігнорував їх і волочився хвостиком за Сану. Йому начхати на всіх, окрім нього. Він жадібно ловив кожен порух Сану, кожен його погляд і відчував себе щасливим. Невже це сталось? Щастя?... …у Сану з’явилась дівчина – ні для кого це не було таємницею. Знали всі. У дівчат особисте життя Сану гаряча тема. Юн Бум намагався не думати про це. Ігнорував факт того, що його Сану хтось може забрати. Такі, як вона Сану не потрібні. Самообман. Тим паче з нею він не сідає за одну парту! Йому зі мною краще! Втішання. Пограється і кине. Юн Бум упивався своїм примарним щастям і не смів жадати більшого. Він знає, який чай любить Сану, який його улюблений колір, яка улюблена страва і комп’ютерна гра. Знає його зріст, вагу і решту параметрів тіла аж до довжини статевого члена. Сану для Юн Бума усе. | |
|
| |
| : 566 | : 2 | |
| : 2 | |||||||
| |||||||
0
