Український Фанфікшн
Головна » Статті » Оріджинали » Оріджинал

Ловець снів

Ловець снів

У тишині нічній примарній,
У гаю серед гір та скель
Сидить на пні дубовім старець
І снів Ловець трима в руці.

Гукнув він тихо заклинання -
З-за хмар з'явилися зірки,
І як блискучі перли, нишком,
Зблиснули й потонули в тьмі.

Махнув старечою рукою -
Зійшов і місяць над горою.
Поважно землю обійшов,
А сон новий уже прийшов:

Іде душа чиясь у лісі,
Як мавка з "Лісової пісні".
На зорі стиха погляда
Й очима папороть шука.

Стрепнувся старець,
Став на місці:
Чарує його цяя мить.
В душі запанувало світло ніжне,
Із серця виросли квітки.

Чи довго, чи недовго то було,
Та місяць уже з обрію тіка.
Востаннє глянувши на землю,
Скорботно місце уступа.

А старець, як ісперсь на палку,
Так просидів він і до ранку.
У сні небаченім, новім
Побачив дід той дивний світ.
Категорія: Оріджинал | Додав: jmisiuk33 (06.04.2018) | Автор: JuliaOrange
Переглядів: 58 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]