Калейдоскоп у кишені. Драббл 18
| — Сядь рівно! Веди себе пристойно! — шепотіла мама, коли маленька дівчинка вперше сиділа за столом із дорослими. Було так сумно та нудно, що дівчинка не могла стриматись і постійно вертілась, брала до руки вилку чи стакан, торкалась скатертини, майже не скинула зі столу салат зі свіжих овочів, борсалась ногами до тих пір, поки не дісталась хворого коліна дядьки Миколи. Саме тоді мама і зробила їй зауваження. — Добре! — кивнула вона, але згодом знову знайшла до чого причепитися. Їжа цікавила її мало, а незрозумілі бесіди дорослих ще менше. В стакані був апельсиновий сок, а у тарілці надкушений бутерброд разом із маленьким шматком торту, який дівчинка не осилила. — Ти чого така тиха? М-м? Посміхнись! — гострим ліктем штовхнула її подруга, коли дівчина уперто ховала очі, роздивляючись свою пусту тарілку. Їсти не хотілось зовсім, а у келеху булькотіло дешеве ігристе вино. — Та щось не хочеться. Але я постараюсь заради тебе, — мляво відповіла дівчина та натягнула вимушену посмішку на обличчя. Прямо навпроти сидів той, кого так хотілось побачити! Він сидів поряд із іншою, обіймав її та пив разом те погане дешеве ігристе. Коли дівчина побачила їх поцілунок, вона осушила свій келих. — Ти сьогодні просто у відриві! — кричав колега, намагаючись звучати гучніше за голосну музику. Молода жінка святкувала свій перший новий рік на роботі. Вона танцювала на столі, без проблем переступаючи через салати та вже холодні гарячі страви. — Так! Давай також! — вона подала йому руку та витягнула на стіл. Салат зі свіжих овочів, що здавався трохи диким посеред зими й досі, коли все було в супермаркетах, перевернувся на впав додолу. У келесі пінилось дороге червоне вино. — Гей, давай вип’ємо за нас! — весело сказав він, а вона примітила, що між його зубами застрягла петрушка та розміялась. В її стакані знову був сік, але вже не звичайний апельсиновий, а гіпоаллергенний. На тарілці: смачне варене м’ясо та салат. — Так! Але спочатку ти дістанеш петрушку, — продовжувала сміятись вона, поки здивований чоловік старався витягти петрушку язиком. Коли йому же вдалось він стукнув своїм келехом з білим вином о її стакан з соком. — Мама, мама, мені так ну-у-удно! — прямо в вухо кричав маленький хлопчик, намагаючись вести себе «як треба» за столом, але постійно за щось хапаючись. — Тихенько, а то підеш спати зараз, — сказала йому жінка, поставивши до своєї тарілки шмат жирної свинини та не звернувши уваги на салат. В її рюмці опинилась горілка. --- — Мам, я піду вже. Пізно, — сказав вже дорослий хлопчик, встає з-за столу та повертається до себе додому. Він вже не пам’ятає, що колись його дім був тут, а не десь там. — Добре, — зітхнула вона та залишилась сидіти за столом одна. На столі забагато їжі для однієї людини, а у рюмці забагато горілки. Але вона вибрала саме її, не закусила, а лише, опустивши голову, гірко заплакала. | |
|
| |
| : 182 | |
| : 0 | |