кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 91 - Про блискавку
| Тен слухає Тейона як тільки може, чесно, але на вулиці постійно гримить і блискає і Тен ми моволі вертить туди-сюди головою. Він завжди боявся грози. Навіть, коли вдома закриті всі вікна. Всеодно страшно. — Баббабаааааах! — Тейон як гаркнув над вухом. — Ааааа!!!!! Бл*! *обаний ти на*уй! Шо таке, йо* тваю *ать! Ска, Тейон, то ти кричав???????? А якого х*ра??? Рагуля кусок!!!! Нема чим занятися? Лох! Бл*ть!!!!! Ще щось від мене треба??? Ні??? От і класно, бл*ть! Я — СПАТИ! НАДОБРАНІЧ, бл*ть! На*уй! Тен копнув стілець, який з гуркотом покотився, а сам страшно прогупав геть. Марк тихенько гігікнув і чесно заробив по вухах від Джонні. Після Тейона. Після оргсходки Хансоль зайшов в кімнату і побачив сидяче на ліжку ЩОСЬ, закутане в светрик з капішоном по самі вуха. Щось підняло кусок голови і глянуло на Соля нещасними великими очицями. І то тільки на секунду, бо далі Щось опустило голову зовсім невпевнено і видало якись неясний звук. Хансоль усміхнувся. Щось повіііільно повернулося в бік старшого, припіднімаючи погляд. Кореєць гупнувся на своє ліжко з розмаху: — Ну, що, б*я? Тен зробив ще нещасніші очі і опустив голову: — Соооль.... Хансоль пересів до меншого і міцно його пригорнув, жмякнувши по дупі. — Хансоль... — Що ти там бубниш? Бл*ооооооо, це було класно! Тен закрив руками лице: — Бліііііін, я не хотів, я випадково... Просто воно гриміло... Багато... Тейон щось говорив... Ще більше... Я не пам*ятаю нічого... А потім, він коли крикнув... Я не зрозумів, що сталося... — Ну, звучало ТО ВСЕ круто! — Бліііін.... Як негарно вийшло... Я образив Тейона... — Ахахахахахаха, ОБРАЗИТИ ТЕЙОНА! Я зараз кашлятиму від ржачу! Пупсічок, ми про нашого Тейона говоримо? Ахахахаха, ооооооо, оооооо, ги. — А... Ну, та... А взагалі, не було чого мене злити! — Та! — Я ж його не чіпав! — Та! — От і заробив! — Та! — Гівнюк він! — Та! — Хансоль, ти спеціально осьо? Тен знов надувся. Хансоль пригорнув мєлкє до себе. Він знав, що Тен вже 100 раз пожалів про сказане і зроблене: — Той, що Тейон, передававтобі привіт, до речі. І вибачався. — Тейон. Ага. Щя. То ти так кажеш, щоб я заспокоївся. — Якщо точніше, то він передавав — ойбл*янезнавщовінТАКбоїтьсяпардон. — Та, то більше схоже. М. Хансоль зняв капішончик з дужедужежаліючоїпровсе моськи: — Коли гроза, ти той, можеш заземлятися біля мене. А не сидіти і відкладати цеглинки. Але мені сподобалося, який ти можеш бути дєзкій. Гррррр. Хансоль шльопнув меншого ще раз по дупі. — Сооооль... Я тут думаю, як нашим на очі завтра з*явитися... — Копни двері. — Соль... — Плюнь під ноги, як тільки прийдеш до бусіка. — Соль. — Кинь в Тейона сумку, хай несе. — Соль! — Сорі, захопився... — Він кине мені її назад зі своєю. — А, і то правда... Тен зітхнув і повністю завалився в руки Хансольці. — Тобі пасує — бути таким аррррррррр.... Ай, ок, більше не буду. Цьом. : https://vk.com/friday_cookies_dp | |
|
| |
| : 264 | | |
| : 0 | |