кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 56 - Дейлі ЮТе
— Сонечко, ти злишся? Тишина. Юта ледве стримується, щоб не ржати. — Пупсік, ти серйозно? Тишина. Юта швиденько пробує настроїти камеру, щоб сфоткати Те, коли той вийде з душу. Ще би! Нова зачіска. Новий колір патлів. Звичайно, він не помічає як кореєць стає в дверях і сверлить Юту страшним поглядом. — Сфоткаєш — і я тобі той фотік самзнаєшкуди засуну. — Фух, як ти мене налякав... - Юта хапається за серце, — як ти оперативно. Тейон дивиться мовчки. — Ну? І що з лицем? Тобі ж так класно))) Тишина. — Ти за Джека Фроста образився? Тишина. — Таааааак, підем іншим шляхом. Тейонннаааа ~~~ Нє? Ніяк? Юта зітхнув. — Може, скажеш щось? А? Насправді, він дуже добре знає причину цього настрою. Але він не знає, як реагувати і як їм взагалі бути. Вони дебютують в різних юнітах. А це значить, що нічого не ясно. Що буде далі? Як буде далі? — Хм, Те, ти ж не хочеш сказати, що не можеш без мене настільки, щоб протестувати, коли нас розселять? — ЯКЩО нас розселять! — Думаю, так і буде. Змирися. Тейон підходить дуже близько і Юта знає, що зараз один японець дістане по писку, ну, це в них норм, кулаки — мало не якір їхніх стосунікв. Але Тейон мовчки обнімає Юту і всім тілом до нього притуляється. Раптом з*являється клубок в горлі — такого він точно не чекав... Тейон... Він такий тихенький, нічого не говорить, просто обнімає його так, ніби зібрався прощатися . Тому Юта боїться навіть поворухнутися. Він боїться, що саме прощатися Тейон і прийшов. І в цей момент він розуміє, що він просто НЕ МОЖЕ відпустити Тейона. Ніяк. Ніколи. Ні зараз, ні потім. Юта стоїть з опущеними руками. Таке враження, що всі сили його покинули. А варто просто обняти Те. Це ж тому Те не відходить і все сильніше обнімає його? Так? Юта застигає. Його нервує ця ситуація. Нервує, що він так близько когось до себе підпустив. Ще й кого? Оцього? Блін, але так виходить. Нервує. Нервує, що Тейон не відходить ніяк і сильно-сильно його пригортає. Нервує, що його власні руки його не слухають і він легенько проводить ними Те по спині, пригортаючи його у відповідь. Він попав, так? І тепер цей малий засранець знає, що він дорогий Юті. Клас. Але він не може інакше. Їх не розселять. Ну, і що, що вони дебютують в різних юнітах, чи в тому самому, чи пофік як. Юта відчуває, що Тейон полегшено зітхає і усміхається. Юті також стає легше, так ніби камінь з душі спав. Юточка вирішує трохи розрядити ситуацію. Він піднімає обличчя Тейона за підборіддя і чує у відповідь: — Ну, давай, шуткани, блін. — И. И и и и и и . — А ну як інакше, блін. — Блін, блін, блін. Не буду, блін. Юта цілує Тейона ніжно як тільки може. Тепер Тейон розслабився і багато-багато усміхається. — Ок, я на рєпу! - Тейон нагинається, щоб зав*язати шнурки на кросах. — А чия тут в нас попочка! Хехехе! Звук смачного ляпаса. — Юта. — Ащ ащ ащ! А це мого пупсіка! Звук ще одного смачного ляпаса. — Бл*! Відліпися! — Мммм. Не можу, вибач! Надто апетитно виглядає! Ютині руці роблять господарський масаж по булках Те. До сраки кроси. Тейон розвертається і намагається схопити японця, який, як завжди в такі моменти, дістає .надшвидкість і носиться по всій кімнаті. Тейон все ж його доганяє, точніше, сам влітає в обійми Юточки, якому надокучає гасати і який вирішує, що пару секунд Тейон може потратити, щоб повалятися і постогнати від гарячих Ютиних доторків. : https://vk.com/friday_cookies_dp | |
| |
: 285 | | |
: 0 | |