кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 54
| Хансоль щось клацає. Він такий класний. Високий, з афігєнними руками, великими очима, крутим задом ~~~ Він такий завжди спокійний, але прооооост секс, коли танцює *О* В нього найгарніша в світі усмішка. Здається, Тену нереально повезло. Та, точно повезло. Тен не може відірвати погляду. Він присовується і лягає поруч, спираючи моську Хансолю на руку. І не перестає дивитися старшому в очі. Хансоль відривається від ноута, а вже як йому з малим повезло! От чого це він зараз видивляється? Але в Хансоля все просто : хоче дивитися — хай дивиться; хоче валятися біля нього/ на ньому/ під ним — хай валяється; хоче приставати до нього — філ фрі; хоче, щоб до нього поприставали — та з задоволенням)))) Тому Солька ще раз кидає погляд на Тена і, розуміючи, що все файно, нахиляється і цьомає його в носик. Він бачить, що в Тена в голові думки бурлять так не на жарт, але то краще почекати поки воно видасть результат, а тоді вже думати, що з цим робити. — Хансоль, я — надокучливий? Оп оп оп. І хто вже йому чого там наговорив? — Дойон казав, що від мене спасу нема. Ойталадно. Зая так казав? А сам-то... — Але ж, Хансоль, наш Зай, теж триндить багато... Ага, ну, але ти більше канеш))) — Я троха більше... Ну, той. Уті, моя лапочка ~ — Шо, серйозно, я такий ппц шумний? Шуми багато, бо, коли ти мовчиш, от тоді реально страшно. — Хансоооль... Чого ти мовчиш? Хансоль відставляє ноут, підсовує Тена поближче і тицяє йому пальцем в лоба: — Ти — позитивна мала дупа. — М, вау. — Чого на тебе раптом так слова Заї повпливали? Триндить та й триндить всяке. Завжди ж так було. — Нууу, прост я раптом глянув на тебе і ти весь такий ащщщщ, а я біля тебе бігаю, як блоха якась. — О. — І я того подумав... — Тоді я пес. — Га? — Ну, ти — блоха актівна, а буду собачкою, до речі, про стиль собачки... — Иииииии. — Хоча... Блоха з собачкою... Якось... — Ей, та лан, то ж порівняння було і не дуже вдале, так точно... — Гав ! — Хансоль! — Гав ! Гав! — Блін, що ти робиш? Я ж глибоку думку думав... — Глибоко — так глибоко, як скажеш! — Хансоль! Блін! Розмова мала бути серйозна, взагалі-то! — Нє, то ти вирішив поангстити раптом, а нащо? Я тебе рятую. — Прям не знаю, що сказати. — Я — твій принц. — Пару секунд тому ти був псом. — Я принц-пес, рятую свою блоху! Хансоль прост починає ржати. І поки Тен вирішує, ображатися йому чи ржати теж, старший обнімає його повністю, розтріпуючи патли, притискаючи його ручками і ніжками, голосно чмокнувши малого в недонадуті губки. : https://vk.com/friday_cookies_dp | |
|
| |
| : 291 | | |
| : 0 | |