кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 49 - Братці Кролики
| — Ми завжди разом, скільки себе пам*ятаю. Ну, був час, колинебулоДойона, але цей період надто далекий і нереальний тепер. СМ нас якось скалатало в купу і нам якось скалаталось, ми підібралися кароч. — Дойон командує направо-наліво і це норма, це в нього в крові. Він цілеспрямований і його нереально зупинити, коли він щось задумав. Це круто. Є тільки Юта, який інколи впихається з аргументами, або кулаками, якщо аргументи закінчуються. — Ми можемо цілими годинами говорити, говорити, говорити. Про все. І ні про що. Дойон все знає. І тому я теж все знаю. І про ХанТенів ~~~ І про Юту з Тейоном... сам не вірю в те, що пишу, але Дойон їх бачив... — Я часто розказую всяке, а Дойон мене слухає і дає поради. Він знає, як ВСЕ організувати. — Він звертає увагу на всі деталі і показує мені. Як йому це вдається? Ага, це він давно зрозумів, що Хансоль сохне за "тайською масажисткою" і вирішив помогти. Здається, вийшло, бо сертифікат на 1 цьом вернули, хоч і пом*ятий в капець. — Інколи ліпить мені ляща і каже, що я зовсім дитина і що все мені треба пояснювати, але я б в житті не подумав, що Тейон натирає Юті писок листям в парку чи поливає водою з великої любові... — Я переживаю постійно за все, а він впевнений у всьому, він знає, що все буде супер. Не інакше. — Я думав, що здурію від щастя, що нас взяли як МС, бо ми далі тусувалися разом. — Я завжди поруч. Окремо нас взагалі ніхто уявити не може. Я теж. І не треба. Якщо нас розселять, то прийдеться перенести його з усіма лахами до себе в кімнату, а свого сусіда віднести до його сусіда. — Він інколи засинає сидячи з блокнотом в руках, чи сценарієм, чи ще чим. Тоді я його вкладаю спати і він завжди дякує, навіть крізь сон, і в нього то так смішно виходить. — Вранці завжди встає перший і завжди робить мені чайок з якоюсь няшкою, тому в мене кожен день починається класно. — Я робив за нього багато домашок раніше, бо він сачкував, де міг, а він завжди вициганював нам більші порції в їдальні. — Всі думають, що я не вмію заперечувати і все роблю тільки так, як він хоче. Але це не так. Мені просто подобається, як все йде, бо разом — ми банда. Ага. І фансервіс нам збацати легко. Та більш ні з ким чогось не виходить... І, надіюся, з Хансолем мене не поставлять каваїтися, бо я його у фансервісі боюся... Як маленький Тен з тим всім добром справляється? — Дойон вчив мене цілуватися. Спочатку довго ржав з помідора, на якому я пробував навчитися, ну, бо так у фільмах кажуть робити, а потім розказав і показав. І не раз. З нього класний вчитель. І засоси ставити теж вчив. Тільки от кому я їх буду ставити? Тен каже, щоб я Заї і ставив, але ж йому дівчата подобаються. Інакше ми б вже цілувалися і засосів наліпили б багато, тому, що Дойон завжди має те, що хоче. Хм, значить, я не те, чого він хоче. От це сумно, знач, щось треба міняти. — Треба позитивну ноту для завершення — Дойон — няш ~~~ — І що це за список? — згортаючи листок, чеканить Дойон. В нього тотальний шок. Ага, навіть йому, майстру слова, нема що сказати. Дже напівживий.... Хоча... Його можна відспівувати. Це список, який Дойонніколинемавпобачити. В кімнаті провисає тиша. — Всі думають, що ми той, парочка... типу... разом... всі думають, що в нас гарячі ночькі, деньки і взагалі ми нон-стоп займаємся всяким... Хех. А взагалі, що втрачати? І тому Дже різко підходить до Дойона і притискає його до стіни: — Я непогано підкачав руки, теоретично, зможу тебе затримати на пару сєк, щоб ти не втік. Він ліпить цьом Заї, міцно притиснувши його і тримаючи обома руками лице. А от тепер він готовий дістати за все. Ніколи ще почуття вини не було таким приємним. Знає за що і не жаліє. Дойон дивиться на нього як на малу дитину, яка щось натворила, а потім закочує очі і штовхає Джехьона на диван. Він викидає список на кудивпадетамівалятиметься і сідає на коліна Джехьону, не відриваючи від нього погляду. Він би щось сказав, але нафіга? Тому Дойон впевнено притягує до себе макне і затягує в довгі, непристойні поцілунки з язиками, хапанням за волосся, рваним диханням і зніманням футболок. Те, що відбувається далі, в принципі, передбачувано. — Ми можемо занятися цим зараз? Правда? Зая знов закочує очі: — Чого ж ти стільки триндиш? І в такі непідходящі моменти? — Гі. — І та, випереджуючи твоє питання, ти в мене такий весь з біцепсами-тріцепсами, то, думаю, ясно, хто в нас зверху. Чого тішишся? То логічно. Тижпідкачавруки. Та і не тільки руки... Джехьон усміхається, показуючи свої ямочки на щоках. — Але ж будь лапочкою і зроби все максимуму ніжно, — останні слова Дойон говорить макне прямо в губи і проходить язичком по нижній. Джехьон просто валить Дойона на ліжко, цілуючи руки, шию, плечі, вуха, знову втягуючи старшого в довгі поцілунки, ставлячи засоси. Воууууу. І вони займаються цим майже цілу ніч. Тому, що Дойон завжди слухає ВСЕ, що каже менший. Він завжди слідкує за Дже, особливо уважно звертає увагу на те, що той робить, про що мріє, чим цікавиться. То чому він буде йому відмовляти? Адже він завжди дає меншому все, що той хоче. Хоча... Дойон не знає, пощастило йому чи ні, бо Дже виявився дуже витривалим і дав їм передихнути тільки під ранок. Після всього, що вони творили і перевертали в кімнаті, Джехьон знаходить таки ковдру і накриває їх обох. — А ми можемо тепер цим часто займатися? — Дже! Ти, блін! В мене слів бракує!!!! — А, зрозумів. От блін. Дойон знає, що саме зараз макне усміхається. З ямочками ~~~ Вони провалюються в сон. Сон — це корисно. Ще й після такого забігу))))) Цей ранок починається також з няшки. Для Дойона. Бо Джехьон зумів виспатися за нещасні 2 години і тому Заїнька відчув всі прєлєсті життя ще разок)))) : https://vk.com/friday_cookies_dp | |
|
| |
| : 290 | | |
| : 0 | |