кул сторіз фор Бек)))) або не кул)))) день 32 - Синячок
| А виступ скоро... А хтось грав в баскетбол і тепер може похвалитися суперовим синяком на оці... — Ну, хто його взагалі на поле пустив? Його ж з м'ячем можна переплутати. - Джонні приглядається поближче. — Ага, зразу би катулявся вправо-вліво, то ще б пару мав, для симетрії, не? Ггггггг. — Дойон зі своїм гумором, блін. — Ееееййй, я тут! - Тен нагадує про себе з незадоволеною міною. - І я вмію в баскетбол грати! Взагалі-то! — Ну, та, він не винен, що йому заліпили по писку. — Теіль вже уявляє ту тонну макіяжу, яка піде на осьо. — На те, що ти назвав ПИСКОМ, можна дати трохи тоналочки — і все буде гуд! - Тен стискає губи. — Тааааааа, не кожен день ти вишиваєш з розмальованим таблом. — Тейон, тобі нема чим занятися? Тен так конкретно злий. Коли всі розходяться, він вмощується на дивані, надутий, і пробує зробити пару селфі, щоб тверезо оцінити сучасний стан речей. И. И. и. Перед ним сідає Хансоль і просто довго-довго на нього дивиться з лицем, яке виражає не ясно що. Тен зітхає і вже збирається щось ляпнути і то так, щоб покручє, як Соль присовується ближче: — Йди сюди, попробуєм глянути, що можна зробити. — Е? Хахаха! Н І Ч О Г О. Тільки мордякою в тонак плюхнутися, тоді якраз шикарно буде — ні синяка, ні лиця. Во! - Тен показує люкс. - Якраз класно! Концерт на день Св. Валентина! В МОЄМУ рідному місті. Підготувався. — Тоді зверху вчепимо великі очкуляри, для повної картини. — Знаєш, що... Хансоль мовчки присовує Тена до себе і прикладає щось до ока. О... А Тен і не помітив, що він що він щось тримав в руках. — Що то таке? - малий готовий ще шипіти, але по-троху починає розуміти, що для нього щось добре робиться. — То — чайна заварка, кажуть — помагає, - а Хансоль спокійний. Тен сидить і сопе. Так би і ляпнув щось, але ж пальці Хансоля так приємно торкаються до його обличчя... І так делікатно... Якось спокійніше робиться... Тен закриває очі і насолоджується процесом. Хансоль щедро мокає спонжики в заварці і раз за разом проводить по синяку і навколо, але ні крапельки не падає вниз, бо він зразу ж і витирає їх з лиця. Потім він просто прикладає ватку і деякий час тримає. Тен помаленьку починає відключатися. Він чемно сидить і не хоче, щоб процедура закінчувалася. Жаль, що він не бачить як усміхається Хансоль, коли розуміє, що меншенький повністю розслабився і можна пару секунд милуватися цією картиною, не рухаючись, тільки ковзаючи поглядом по делікатному обличчю. В Тена таке враження, що він попав десь в лаундж. Все так тихо. Тільки чути легкий шурхіт, коли Хансоль міняє спонжики. Чути дихання Хасноля. Спокійне. Воно стає раптом тихіше, але зато дуже близько. А потім — доторк губ. І чиїсь руки тихенько присовують його ще ближче. Другий поцілунок. Третій... Тен тянеться вперед, коли губи на пару секунд зникають. І знову м'який дотик. Він відчуває як Хансоль проводить руками по його обличчю, потім веде лінію пучкою пальця по шиї і Тен трошки здригається, аж мурашки по тілу. Тен пробує передихнути, але Хансоль тримає його і дихає йому просто в губи. Його погляду не видно, та і сам Тен закриває очі, тому, що від того, як цілує його Хансоль крутиться голова, а розум давно помахав вже ручкою. Тен сам присовується близько-близько, перехоплюючи всі маленькі цьоміки. Він притуляє руку до підборіддя Хансоля і вже сам втягує його у довгі поцілунки, сам не хоче його відпускати. Хансоль цілує його в губи, щоки, очі, проводить губами по тій частинці лиця, де в нього синяк, на що таєць відповідає легкою усмішкою. А ще Тен відчуває, як б'ється його серце. І не тільки його. Ого, як воно... Настає якийсь момент, коли Хансоль трохи відсовується. Він мовчить. А Тен теж не знає, що сказати. Раптом хочеться втекти, але ноги не слухаються. — Хансоль... Ти ж хлопець... — О, звучить, як вирок. — Не не не! Я просто теж хлопець. Юлічка Чабан 14 лис 2017 об 11:08 — Ура. - Хансоль притуляє палець до губ Тена, — жалієш? І, не чекаючи відповіді, вирішує переконати Тена, що не треба жаліти, не з ним. І цілує його багато, багато, багато разів. Так само спокійно як почав, Хансоль віддаляється від губ Тена і встає. Він дивиться хлопцеві просто в очі, потім легенько тицяє йому пальцем по носику і усміхається легенькою, але такою шикарною усмішкою. Після цього збирає спонжики і йде з кімнати. А Тен не може відірвати від нього погляду. І взагалі, він ще деякий час просто сидить і дивиться в пустоту. Про те, що він живе з Хансолькою в одній кімнаті, він згадує дещо пізніше. Упсь, ляляля. І як тепер зайти? Мммммм. А тому коли двері відкриваються, то Хансоль бачить, як Тен, з нереальновтомленим видоньчиком і непалівними косими поглядами в його бік, завалюється в ліжко і типу зразу засинає. Щось з цим треба робити, але кореєць і сам ще не знає, що. Він вперше в житті, не знає, що робити далі. : https://vk.com/friday_cookies_dp | |
|
| |
| : 302 | | |
| : 0 | |