Український Фанфікшн
Головна » Статті » Музика » Rock

Лінкін Парк та ходячі мерці. Частина 4
Вони рухалися по черзі. Першим йшов Джо, потім Роб, Фенікс, Бред і Майк з Честером. У верхніх коридорах було пусто і у кожного засяяла слабка іскра полегшення.
Раптом Честера щось схопило. Бридкий брунатний язик стягнув його зі сходів у коридор десятого поверху. Майк перескочив перила і побачив посеред офісу особливого зомбі. Він мав двохметровий зріст та худорляве тіло. Його верхню половину тіла вкривали дивні нарости. З них стирчали довгі щупальця, що постійно скорочувалися та відганяли від себе мух.

Джо кинув Майку сокиру і він перерубав язика. Ходячий скажено шипів від болю, втягував язика і захлинався сильним кашлем. Роб теж підбіг до Честера і вистрілив зомбі у голову. Зомбі впав і хмарка диму запарувала над його ротом.
Честер виплутався від слизької м’язистої плоті, та, чіпляючись за одвірки, обережно піднявся.
- Цей зомбі дуже сильний. Здається, він зламав мені кілька ребер.
Хлопці продовжили підійматися. Було чутно, як позаду них насувалася орда. Вони вистрибнули на дах, зачинили броньовані двері та підперли їх залізною трубою. Втома знесилила їх і хлопці полягали на вологий бетон будівлі.
Похмуре небо заморосило дощем. Стало чутно, як вертоліт повертався назад. Вони швидко підскочили та підбігли до краю даху аби подати знак рятувальникам.
Через кілька хвилин з’явився чорний військовий вертоліт. Хлопці щосили замахали руками та закричали:
- Гей, поверніться! Ми тут! ГЕ-Е-Е-Е-ЕЙ!!! - та рятувальники лише зробили коло над ними і полетіли далі до торгівельного центру.
Налетіла шокуюча мовчанка.
- От чорт! Напевно, вони не повернуться! – Фенікс порушив тишу.
- Навіть нічого не відповіли! Могли хоча б маленький знак подати! – Джо швиргонув сокиру на бетон та пішов на інший край будівлі.
Розчарування та важка втома рвала їх на частини. Позаду лунало важке грюкотіння зомбі у броньовані двері.
- Можливо, вони подумали, що ми – заражені. – Бред присів та підставив своє обличчя під прохолодну мряку.
- Доведеться спускатися та йти до евакуаційного пункту самотужки. – мовив Роб. – Здається, Джо щось знайшов.
Хлопець тягнув до них великий важкий мішок.
- Чуваки, ось що є. – мовив він і витягнув з мішковини три штурмових гвинтівки та шість пістолетів. – Їх залишили під навісом за входом.
Майк взяв гвинтівки та оглянув їх.
– Здається, заряджені.
Кожен взяв собі зброю. Раптом вони почули дивний шиплячий звук. Двері почали диміти, а на покритті з’являлися дрібні отвори.
- Вони… Плавляться? – Бред підскочив та націлився на них гвинтівкою.
З гучним тріском одвірки відійшли від стіни і двадцять зомбі випали на бетон.
Хлопці почали стріляти. Серед ходячих була ще одна особлива. Вона мала довгі в’язи та кінцівки. ЇЇ рот був роздертим майже до вух, з кутиків якого стікали яскраві зелені краплі. Вона височіла над іншими зомбі. Раптом вона харкнула у хлопців слизом, але ті встигли відскочити у різні боки. Роб зробив черговий постріл їй у голову, вона впала і з її горлянки засочилася бридка зеленавість.
- Яким гімном вона плюнула??? – крикнув Фенікс. Краплі потрапили на його кросівки і вони вмить обвуглилися.
Джо витягнув свою сокиру та почав лупити ходячих по головам.
Честер залишився біля проходу та стріляв з гвинтівки по зомбі, що підіймалися сходами. Інші розбиралися з тими двадцятьма, що встигли проскочити.
- Швидше, здається нікого поки немає. – гукнув Честер. Вони знову пішли сходами до низу. На шостому поверсі їх зупинив завал.
- Як нам далі? – спитав Честер.
- Варто пошукати ліфт. – Майк вибив двері.
Вони зайшли до коридору готелю. Деякі двері номерів були відчинені, внутрішні стіни були заляпані кров’ю, а на підлозі лежали недоїдені останки людей. Деякі з них були одягнені у медичні захисні костюми.
Хлопці вийшли у невеличкий хол перед ліфтом. З шахти ліфту повіяло запахом диму. Фенікс зайшов всередину і оглянув його.
- Працює. – мовив він.
Роб підійшов до кавового столика, де хтось залишив купу наукового приладдя та документації. Він побачив банки з дивними зразками та декілька жовтих товстих папок
Потім почав читати різні надписи:
Об’єкт «Гладун»
Зразок №405
Характер «блювотні маси? жовч»
Властивості – приваблення зомбі

Об’єкт «Плювальниця»
Зразок №406
Характер «слина?»
Властивості – висока кислотна активність

Об’єкт «Пахтій»
Зразок №407
Характер «м’яз язика»
Властивості – висока сила скорочення

Справа №1
«Гладун»

Справа №2
«Плювальниця»

Справа №3
«Пахтій»

Справа №4
«Мегера»

Справа №5
«Чатун»

Справа №6
«Жокей»

Справа №7
«Довбня»

Справа №8
«ТАНК»

- Робе, швидше! Здається, внизу пожежа! – Бред підбіг до нього та підібрав товсті жовті папки – Візьми з собою. Треба прочитати це все.
Вони поскладали папери у свої рюкзаки та забігли у ліфт до інших.
- Сподіваюся, ми спокійно доїдемо вниз. – Фенікс натиснув кнопку і двері зачинилися.
Категорія: Rock | Додав: l_fmnk (27.07.2018) | Автор: Ліза Фоменко
Переглядів: 20 | Теги: linkin park, left4dead2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]